Витяг з протоколу засідання Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України від 19 травня 2015
Серед запрошених на засідання: Демчишин В.В., Міністр енергетики та вугільної промисловості України, Шпак О.Л., генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго», Касіч Ю.П., в.о. директора ДП «НЕК «Укренерго», Циганенко Б.В., член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дудка Г.І., начальник відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю, Шевцова Т.Ю., головний спеціаліст відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю, Матвійчук О.С., завідувач секретаріату Спеціальної контрольної комісії Верховної ради з питань приватизації, Томаш З.П., заступник Голови Правління ГО Всеукраїнська Рада ветеранів енергетики, Сябер М.О., радник генерального директора ПАТ «Центренерго», Карамушка О.М., віце-президент ГО Асоціація «Укргідроенерго», Плачков І.В., голова Всеукраїнскої Енергетичної Асамблеї, Голікова С.В., директор компании «ТрансЭнергоКонсалтинг», Магда І.І., екс-заступник Міністра енергетики та електрифікації, Бондаренко В.Д., екс-заступник Міністра енергетики та електрифікації, Козін С.В., представник Мінекономрозвитку і торгівлі України, Сумской Д.М., представник ТОВ «Енергоінжпроект».
На порядку денному продовження обговорення питання «Приватизація в енергетиці України. Очікуваний інвестиційний розвиток або існуючі реалії».
У вступному слові Голова Громадської ради, Герой України Поташник С.І. нагадав, що питання приватизації в енергетичній галузі розглядалось на засіданні Громадської ради 26.03.2015 та засіданні Правління ГР 15.05.2015 року. З метою всебічного аналізу сучасного стану енергетичної галузі було вирішено провести заключне засідання ГР за участі широкого кола учасників приватизаційних процесів: Міністра енергетики та вугільної промисловості В.В. Демчишина, представників відповідних підрозділів Міненерговугілля, Спеціальної комісії з питань приватизації Верховної Ради України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, НКРЕКП, енергопостачальних компаній, підприємств галузі та ін. За результатами обговорення, наголосив Голова ГР, буде сформована позиція ГР, прийняте остаточне рішення для надання Уряду та Міністру.
СЛУХАЛИ заступника Голови Громадської ради, голову комісії ГР з питань науково-технічного розвитку ПЕК Ю.Г.Куцана, який акцентував, що 12.05.2015р була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №271 «Проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році». Запропонований цією Постановою курс на подальшу приватизацію стратегічно важливих і найбільш потужних енергетичних комплексів потребує певної корекції та уточнень.
В процесі приватизації енергетичних об’єктів, зауважив він, державна монополія змінилась на приватну, тобто енергетичні об’єкти були приватизовані невеликою групою власників. Більша частина обленерго опинилась у руках російських власників, а щодо генерації, то більша частина теплових станцій зосередилась в компанії ДТЕК. З точки зору енергетичної безпеки, підкреслив він, такий стан є вкрай несприятливий для розвитку енергетики країни. Приватна монополія породжує такі ганебні явища, як, зокрема, шантаж держави щодо забезпечення енергоресурсами за економічно обґрунтованими тарифами.
Громадська рада, наголосив Ю.Г. Куцана, не ставить за мету вступати в конфронтацію з державними структурами, відповідальними за приватизацію, а наполягає на проведенні системного аналізу зазначеного процесу і доведення відповідної інформації до керівництва Міністерства.
Водночас доповідач розповів, що процес активної приватизації в енергетиці, який розпочався з 2001 року і проходить під гаслами:
– «Очікування стратегічного інвестора»;
– «Неможливість ефективного управління активами державних підприємств»;
– «Можливість швидкої реконструкції та оновлення основних фондів».
На жаль, зазначив Юлій Григорович, ні одна із зазначених тез не була реалізована. Енергетична галузь, як і раніше не отримала суттєвих інвестиційних коштів. За інформаційними повідомленнями Державної інспекції з енергетичного нагляду рівень аварійності у розподільчих мережах суттєво підвищився. Особливо турбує такий фактор, що у процесах приватизації бере участь обмежена кількість бізнесових структур, більша частина з яких представляє інтереси Росії. Зазначена «адресна» приватизація призвела до зміни державної монополії на приватну, власники якої керуються інтересами іншої держави і на даний час вдаються до прямого шантажу.
На думку доповідача термін «приватизація» в Українському виконанні почав асоціюватись з процесами руйнування енергооб’єктів. Такий розвиток подій в приватному секторі є хибним тому, що об’єктивно знищує енергетичну безпеку держави.
Ю.Г. Куцан зазначив, що критерії прийняття рішень щодо приватизації мають базуватися на пріоритетності технологічного та управлінського оновлення підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності, а кошти, отримані від приватизації – ефективно розподілятись для задоволення потреб стратегічного розвитку суспільства.
Крім того, ГР вважає недоцільним рішення Уряду щодо реформування державних стратегічних компаній: ДП «НЕК» Укренерго», ДП НАЕК «Енергоатом», ВАТ «Укргідроенерго», а реорганізацію зазначених енергетичних компаній в умовах воєнних дій несвоєчасною і таку, яка по суті зруйнує енергетичну безпеку держави.
СЛУХАЛИ Шпака О.Л., який нагадав присутнім, що мета приватизації в Україні чітко виписана в Законі про приватизацію, але, на його думку, не визначена основна ціль приватизації. Це має бути не тільки поповнення бюджету, зауважив він, а головне, залучення інвестицій, модернізація галузі. Навів приклади успішної приватизації у Польщі, Німеччині, Великобританії.
Зокрема, основними умовами розвитку польської економіки, які б не завадило проаналізувати та взяти до уваги, є: розвинутий фондовий ринок, недержавні пенсійні фонди, інститути спільного фінансування.
У 1999 році Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.07.1999 №1320 “Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації, що належать державі у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках”, яка не була виконана. Так от, ПАТ “Хмельницькобленерго” – єдина серед енергопостачальних компаній України має зареєстровану Програму випуску АДР (Американських депозитарних розписок) Bank of New York з 07.01.2000р.
Крім того, Олександр Леонідович інформував, що стратегія ПАТ «Хмельницькобленерго» орієнтована на основного і найголовнішого інвестора галузі – споживача та розвиток європейської моделі ділової досконалості. Розповів про впровадження на підприємстві інтегрованої системи менеджменту на основі міжнародних стандартів управління якістю.
Повідомив про успіхи у міжнародних конкурсах Європейської якості, про створену спеціалізовану систему підготовки кадрів, про нові принципи прийняття управлінських рішень керівниками всіх рівнів та ін. В Компанії реалізовані пілотні проекти зокрема «Переведення на електроплити та електроопалення садиб м. Нетішина» із застосуванням новітніх технологій., мережу перших в Україні сервісних центрів європейського зразка, науково-технічну лабораторію «Енергоаудит розподільних мереж».
Завершуючи виступ Шпак О.Л. наголосив, що для публічних компаній, які мають монопольне становище на ринку, найкраща ситуація для процвітання та розвитку Компанії тоді, коли акціонерами є населення та власний колектив і запропонував:
З метою порівняння ефективності форм приватизації впровадити пілотні проекти з приватизації енергокомпаній шляхом:
– продажу пакетів акцій, які належать державі, під депозитарні розписки (наприклад, АДР Bank of New York на акції ПАТ “Хмельницькобленерго”);
– продажу контрольного пакету акцій, що належить державі, стратегічному інвестору з Європи під інвестиційні зобов’зання (наприклад, компаніям Wattenfal Швеція, PWE Німеччина, EDF Франція);
– передачі в довірче управління однієї або кількох енергокомпаній одній з ефективних енергокомпаній Європи (Eon, ERDF).
СЛУХАЛИ Демчишина В.В., який виступаючи, наголосив на необхідності проведення приватизації в енергетиці та подолання стереотипів про те, що тільки держава завжди є надійним та ефективними управлінцем. Також зазначив, що за умов приватизації власник забезпечує залучення капіталу, нових технологій та ефективного менеджменту.
Крім того, Міністр вкотре наголосив, що повинні бути адекватні ціни на енергоносії, при яких електроенергія буде конкурентоспроможною на європейському ринку, а цього можна досягти шляхом модернізації та підвищення ефективності роботи підприємств. За словами В.В. Демчишина, в основі приватизації повинні бути проведення відкритого публічного конкурсу та встановлення інвестиційних зобов’язань, дотримання яких буде контролюватися, а також урахування енергетичної безпеки держави. «Дешево ніхто продавати не буде. Тільки конкурс, прозорий приватизаційний процес», – зазначив Міністр.
Також п. Демчишин поділився думками щодо приватизації вугільних підприємств, та висловив сподівання, що Програма реформування вугільної галузі, підготовлена Міненерговугілля, буде затверджена в найближчий час. Наголосив, що необхідно провести аудит кожної шахти, щоб оцінити її перспективність та реальну вартість. На його думку, в шахти може інвестувати той, хто стане власником генеруючої компанії, забезпечивши таким чином поставки вугільної продукції.
Також у ході засідання зазначив про необхідність залучення інвестицій та будівництва нових ліній електропередачі, які б забезпечили надійне електропостачання та зменшення втрат у мережах. Поділився враженнями про Дністровську ГАЕС, яку напередодні відвідав. «Активів в енергетиці насправді багато, потрібно їх ефективно використовувати з меншими затратами», – підсумував Міністр, а також підкреслив важливість підвищення ефективності роботи НКРЕКП та Антимонопольного комітету в умовах проведення приватизаційних процесів.
У обговоренні взяли участь члени Громадської ради та запрошені.
Плачков І.В. висловив думку про доцільність запровадження моделі утворення публічних компаній. Зазначив на необхідності жорсткого контролю за діяльністю природних монополій в умовах ринкової економіки з боку державних органів таких, як: НКРЕКП, Антимонопольний комітет, Комісія з цінних паперів, Податкова інспекція.
Голікова С.В. звернула увагу на те, що наразі прихід інвесторів стримує реформа Енергоринку – інвестор повинен знати в якому енергоринку працюватиме. Водночас зауважила – «Якщо обленерго не будуть розділені до продажу, то обов’язок розділення компаній має бути в умовах продажів».
Зазначила на необхідності визначити порядок продажу ТЕЦ і умови їх модернізації (реконструкція, перехід на альтернативне паливо). «В цьому випадку, ціна продажу не найголовніше, оскільки діючі ТЕЦ не відповідають умовам, що пред’являються до когенерациї, як це визначено законом «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» – підсумувала С. Голікова.
Циганенко Б.В. зазначив, що показником ефективної роботи енергетичних підприємств є якість надання послуг, а наразі тарифи збільшились, а якість послуг не покращилась. Повідомив, що зношеність електромереж досягає 70%. При цьому, проведений аналіз та розрахунки показали, що у порівнянні з 2012 роком питомі витрати на умовну одиницю для технічного супроводу в обленерго зменшились в 4,5 рази.
Першочерговим та необхідним завданням повинна бути розробка комплексних програм реконструкції електромереж, як магістральних так і розподільчих з одночасним пошуком джерел їх фінансування. «Необхідно перейти на стимулююче тарифоутворення, витратний метод регулювання повністю дискредитував себе» – заявив він.
За підсумками засідання Міністр запросив учасників зустрічі до подальшої співпраці та запропонував надати пропозиції щодо підвищення економічної ефективності роботи галузі і, зокрема, проекти рішень та ідей, малозатратних в часі та фінансах, для використання при проходженні ОЗП 2015-2016 рр., які будуть опрацьовані фахівцями Міністерства.
