Шановні колеги!
Повідомляємо, що рішенням Конференції Громадської організації «Всеукраїнська рада ветеранів праці енергетики», яка відбулася 6 березня 2026 року, Головою правління Ради обрано Матвійчука Олександра Семеновича.
Бажаємо плідної роботи, міцного здоров’я й подальших успіхів у діяльності на благо ветеранської спільноти та галузі.
Правління ГО ВРВПЕ
vrvpe@ukr.net
Коротка біографічна довідка:
Матвійчук Олександр Семенович, 1955 року.
У 1977 році закінчив Новочеркаський політехнічний інститут за спеціальністю «Парогенераторобудування» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
Трудову діяльність розпочав у 1977 році на Трипільській ТЕС (на той час — ДРЕС), де працював машиністом-обхідником систем гідрозоловидалення, машиністом-обхідником котельного обладнання, машиністом енергоблоку котлотурбінного цеху Трипільської ТЕС.
У 1980 році був переведений на Київську ТЕЦ-6 на посаду старшого машиніста енергоблоку 250/300 МВт, а з 1982 року працював старшим інженером котлотурбінного цеху.У 1984 році був переведений на посаду старшого інженера служби експлуатації тепломеханічного обладнання у виробничо-енергетичне об’єднання «Київенерго». У 1985 році був переведений на посаду головного теплоенергетика до Міністерства енергетики та електрифікації Української РСР. З 1987 року працював начальником виробничого відділу, а з 1990 року — головним теплотехніком.
У 1993 році був переведений на посаду старшого консультанта Секретаріату Верховної Ради України, а з 1998 року працював заступником завідувача секретаріату Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Апарату Верховної Ради України до серпня 2010 року. У 1996–2001 роках закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права (заочно).
З серпня по грудень 2010 року працював Головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.У період з 2011 до 2014 років працював старшим науковим співробітником Інституту відновлюваної енергетики НАН України. 31 жовтня 2014 року присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Перетворення відновлюваних видів енергії». У період з 2014 до 2019 років працював керівником секретаріату Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації; з 2021 до 2023 років — керівником апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України; з 2024 року до 2 грудня 2025 року — старшим науковим співробітником відділу прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу Інституту загальної енергетики Національної академії наук України.
З 1986 року є членом Громадської організації «Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України», багато років співпрацював із «Всеукраїнською радою ветеранів праці енергетики», яку очолювали Чулков Є.І. та Герой України Поташник С.І.
Член авторського колективу з розроблення Національної енергетичної програми до 2010 року, основних засад проєкту Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, а також Закону України «Про енергозбереження». Був відповідальним від секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу за підготовку законопроєктів, які набули статусу законів України: «Про енергозбереження», «Про електроенергетику», «Про трубопровідний транспорт», «Про альтернативні джерела енергії», «Про нафту і газ», «Про когенерацію», «Про теплопостачання». Брав участь у українських та міжнародних конференціях з питань енергетики, енергозбереження, теплопостачання, когенерації, приватизації та екології.
Має 25 друкованих наукових праць у фахових виданнях та одну монографію.
Нагороджений Подякою Голови Верховної Ради України (1999 рік), почесним званням «Почесний енергетик України» (2004 рік), Грамотою Верховної Ради України (2005 рік), Почесною грамотою Верховної Ради України (2010 рік), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2017 рік).
