100-річчя Петра Степановича Непорожнього

П.С. Непорожній

Сьогодні минає 100 років П.С.Непорожньому.

Петру Степановичу Непорожньому належить провідна роль у створенні унікальної Єдиної енергетичної системи СРСР, якій за потужністю, надійністю, маневреністю й економічності не було рівної у світі.

П.С. Непорожній народився 13 липня 1910 долі в селі Тужилівка Яготинського району Київської області.

У 1933 р. закінчив Ленінградський інститут водного транспорту за фахом інженер-гідротехнік. Брав участь у проектуванні й будівництві гідроелектростанцій, відновлював зруйновані у війну ГЕС, реалізував програму будівництва каскаду Дніпровських ГЕС.

З 1954 р. П.С. Непорожній – заступник Голови Ради Міністрів, голова Держбуду УРСР. В 1959 р. призначається першим заступником міністра будівництва електростанцій СРСР, а з 1962 р. по 1985 р. протягом 23 років очолював Міністерство енергетики й електрифікації СРСР. У цей період здійснювалося будівництво більшості теплових електростанцій із блоками потужністю 300, 500, 800 МВт, у т.ч. в Україні – Криворізької, Придніпровської, Ладижинської, Трипільської ГРЕС та ін. У країні була здійснена програма будівництва потужних атомних електростанцій, у т.ч. в Україні – Ровенської, Запорізької, Чорнобильської, Південно-Української.

Під безпосереднім керівництвом П.С.Непорожнього радянські енергетики брали участь у створенні десятків великих енергетичних об’єктів у європейських, азіатських, африканських, південно-американських країнах.

П.С.Непорожнього було обрано дійсним членом Міжнародної енергетичної академії, іноземним членом Національної інженерної академії США, член-кореспондентом Російської академії наук.

Невтомна державна, інженерна, наукова й суспільна діяльність Петра Степановича відзначена високими урядовими нагородами: чотирма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» і багатьма медалями, орденами іноземних держав. Він лауреат Ленінської премії.

П.С.Непорожній продовжував працювати до останнього дня – 8 липня 1999.

Петро Степанович був людиною прекрасної душі. Він став людиною Легендою.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *