Реорганізація електроенергетики України
На початку 90-х років XX століття енергосистема України являла собою вертикально інтегрований енергетичний комплекс, до складу якого входили 8 територіальних виробничих енергетичних об’єднань (ВЕО) з циклом виробництва, передачі та розподілу електричної та теплової енергії кінцевим споживачам.
Фактична реорганізація вертикально інтегрованого енергетичного комплексу країни розпочалась з видання Указу Президента України про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України. На виконання цього Указу було розпочато акціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і створення передумов для організації конкурентного середовища шляхом розділення функцій з виробництва, передачі та постачання електроенергії.
Структура управління енергетикою України зазнала певних змін. На базі ВЕО утворювалися енергогенеруючі (Виробники), енергопосгачальні (Постачальники) компанії та Державна електрична компанія (ДЕК) «Укрелектропередача», яка забезпечувала передачу електроенергії від Виробників до Постачальників.
Шляхом порівняння економічних показників видів палива, його транспортування, обсягів та собівартості виробництва електроенергії, урахування екологічних умов та територіального розташування теплових електростанцій було утворено 4 державні енергогенеруючі компанії (ГК) теплових електростанцій (згодом, у 2002 р. до членів ОРЕ приєдналася ще одна, п’ята компанія — приватна), державна енергогенеруюча компанія атомних електростанцій (ГК АЕС) та державна енергогенеруюча компанія гідроелектростанцій (ГК ГЕС). Кожна з компаній відігравала певну роль на енергоринку – теплові електростанції повинні працювати у конкурентному секторі ринку (за ціновими заявками), атомні — у базовій частині графіка навантаження Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, гідроелектростанції — у базі навантаження та надавати системні послуги з регулювання навантаження (маневрові потужності) в ОЕС України.
За територіальним принципом було утворено 25 обласних та 2 міських (міста Київ та Севастополь) енергопостачальних компаній, які мали здійснювати на закріпленій території передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та її постачання кінцевим споживачам.
Передачу електроенергії високовольтними та міждержавними лініями електропередачі (220-750 кВ) здійснювала утворена ДЕК «Укрелектропередача». Згодом в результаті об’єднання Національного диспетчерського центру (НДЦ) України та ДЕК «Укрелектропередача» було утворене Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ДП «НЕК «Укренерго»), на яке крім зазначених були покладені функції оптового постачальника електроенергії.
Таким чином, в Україні розпочала функціонувати нова структура потужного енергетичного комплексу з виробництва, передачі та постачання електричної та теплової енергії. Основу його потенціалу склали ТЕС, АЕС, ГЕС та гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС), які увійшли до складу відповідних енергогенеруючих компаній, а також теплоелектро¬централі, блок-станції та вітроелектростанції з різною формою власності’. Передача електроенергії високовольтними лініями від виробників до енергопостачальних компаній та окремих великих споживачів, а також експорт забезпечуються ДП «НЕК «Укренерго».
Енергопостачання споживачів здійснюється місцевими (постачання електроенергії за регульованим тарифом на закріпленій території) та незалежними (постачання електроенергії за нерегульованим тарифом) постачальниками:
При реформуванні електроенергетики України було дотримано головного принципу «не нашкодь». Заплановані структурні перебудови були належним чином проаналізовані з огляду на забезпечення необхідного рівня енергетичної безпеки держави.
Наприкінці 1994 р. в Україні був утворений незалежний позавідомчий орган, на який покладені функції регулювання електроенергетики, зокрема сприяння розвитку конкуренції в галузі та організації ефективного ринку електроенергії — Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
У 1996 р. Комісія розпочала процедуру видачі спеціальних дозволів – ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Першу в Україні ліцензію на виробництво електроенергії у червні того ж року отримала Державна акціонерна енергетична компанія (ДАЕК) «Дніпроенерго».
