6 квітня 2024 на 86-му році життя полишила цей світ Зоя Павлівна Томаш, кандидат технічних наук, заслужений енергетик України.
Зоя Павлівна народилася 1 травня 1938 року в родині Павла та Єфросинії Севастьянових, місце її народження — Петровська сільська рада Челябінської області Росії. Вона росла разом із молодшою сестрою Лідією та братами Олексієм, Олександром, Миколою та Геннадієм.
Після закінчення Київського політехнічного інституту працювала начальником хімічного цеху Київської ТЕЦ-5, яка була на той час найпотужнішою в Україні.
Набутий професіоналізм та співпраця з фахівцями високої кваліфікації дали можливість успішно продовжити роботу на посаді головного хіміка Міненерго України та захистити кандидатську дисертацію.
Довгий час була вченим секретарем відділення «Енергетика, радіоелектроніка та машинобудування» Української академії наук, де працювала над вирішенням питань науково-технічного розвитку енергетичної галузі.
У 1986 році Зоя Павлівна втратила чоловіка Всеволода Томаша, який загинув внаслідок радіаційного опромінення при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зоя присвятила своє життя зберіганню професійної спадщини Всеволода і продовженню творити добрі справи на його пам’ять.
Багато років вона присвятила Всеукраїнській Раді ветеранів енергетики, обіймаючи посаду заступника голови правління. Робота з ветеранами, організація їхньої участі у конференціях, семінарах, зустрічах з молоддю, сприяння соціальному захисту енергетиків України, підготування спецвипусків журналів.
Зоя Павлівна приділяла багато уваги залученню молоді до активної наукової діяльності, брала участь в організації щорічного конкурсу «Молодь – енергетиці України».
24 лютого 2022 року, як і багато інших українців, Зоя прокинулася від вибухів російських ракет. Вона всім серцем любила Україну і не могла повірити, що життєво важлива енергетична інфраструктура, яку вона допомагала будувати, навмисно руйнується сусідньою країною, де вона народилася.
На той час Зоя Павлівна відновлювалася після недавньої операції на серці. Лікарі забороняли їй багато пересуватися. Але загроза ніколи більше не побачити своїх близьких вимусила за допомогою волонтерів дістатися до польського міста Жешув, де її зустріли дочка і онук. Разом вони благополучно приземлилася в США.
З весни 2022 року Зоя Павлівна мешкала в Джерсі-Сіті в оточенні рідних. Вона побудувала яскраве й активне життя, брала участь у всіх благодійних акціях на підтримку України, як тільки могла.
Зоя возз’єдналася на небесах зі своїм коханим Всеволодом. Останніми думками вона була зі своєю родиною, спільнотою біженців, друзями по церкві та «своїми ветеранами» в Україні, а також з усім українським народом.
Світла пам’ять про Зою Павлівну назавжди залишиться в серцях друзів, однодумців, усіх, хто працював поруч з нею.
