У Карпатському регіоні України 26-29 травня 2026 року у селі Шаян (готель «Ерней Лаз») відбулася науково-практична конференція на тему «Інтеграція гідро- та вітрової генерації в об’єднану енергосистему: електротехнічні рішення для Карпатського регіону України».
Захід проведено відповідно до підписаних меморандумів про співпрацю між трьома громадськими об’єднаннями, діяльність яких спрямована на розвиток енергетичної галузі, професійної освіти, науки та впровадження сучасних технологій у сфері відновлюваної енергетики.
Із словами підтримки до учасників конференції звернувся Перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, який зазначив, що в умовах воєнних викликів особливого значення набувають модернізація енергетичної інфраструктури, впровадження сучасних технологій та інтеграція української енергосистеми до європейського енергетичного простору. Наголосив, що Міністерство енергетики України продовжує працювати над відновленням пошкодженої енергетичної інфраструктури, розвитком розподіленої генерації, створенням умов для залучення інвестицій у галузь відновлюваної енергетики та гармонізацією українського законодавства з європейськими енергетичними нормами. Окрему увагу приділено підвищенню стійкості енергосистеми, розвитку систем накопичення енергії та впровадженню сучасних механізмів балансування ринку електроенергії. Також підкреслив, що попри значні втрати, завдані російською агресією, галузь відновлюваної енергетики продовжує розвиватися, а Карпатський регіон має вагомий потенціал для реалізації нових енергетичних проєктів із дотриманням екологічних стандартів та принципів сталого розвитку. Висловив переконання, що конференція стане ефективним майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом та напрацювання практичних рішень.
Також з вітальними словами виступили керівники громадських об’єднань – партнери заходу: Голова Правління ГО «НТСЕУ» Юрій Бондаренко, Президент Асоціації «Гідроенергетика України» Вадим Рассовський та Голова Правління Вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Вони не лише привітали присутніх, а й представили змістовні тематичні доповіді, присвячені актуальним питанням енергетичної галузі.
Особливу увагу учасників конференції традиційно привернула фахова доповідь Юрія Остап’юка, заступника директора Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, виступи якого завжди викликають значний професійний інтерес та збирають велику аудиторію слухачів завдяки актуальності порушених питань, практичного досвіду й відкритому діалогу з фаховою спільнотою. Вітаючи учасників заходу, пан Остап’юк зазначив важливість професійного обговорення актуальних питань енергетичної галузі в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду та наголосив, що розвиток розподіленої генерації й відновлюваної енергетики є одним із ключових напрямів забезпечення енергетичної стійкості держави. Окремо закцентував увагу на необхідності трансформації енергетичного ринку, вдосконалення механізмів підтримки генерації, переходу до сучасних ринкових моделей та імплементації європейського законодавства. Він підкреслив важливість розвитку механізмів балансування, допоміжних послуг, локальної генерації та накопичення енергії для стабільної роботи енергосистеми. Крім того, повідомив, що триває активна робота над удосконаленням нормативно-правової бази та впровадженням нових регуляторних механізмів, зокрема для підтримки пілотних проєктів і розвитку енергетичної інфраструктури. А також наголосив на відкритості до співпраці, підтримці інвестиційних ініціатив та необхідності консолідації зусиль держави, бізнесу й експертного середовища для подальшого розвитку енергетичної галузі України.
Конференція стала важливим майданчиком для професійного діалогу та обміну досвідом між представниками наукової спільноти, енергетичних компаній, освітніх установ, громадського сектору та профільних фахівців.
У заході взяли участь 60 учасників, серед яких:
- науковці та викладачі закладів вищої освіти;
- фахівці електроенергетичної галузі;
- представники підприємств відновлюваної енергетики;
- експерти у сфері електротехнічних систем;
- представники громадських організацій;
- молоді науковці та здобувачі освіти.
Основною метою конференції стало обговорення сучасних викликів та перспектив інтеграції відновлюваних джерел енергії до об’єднаної енергосистеми України, особливо з урахуванням природного потенціалу Карпатського регіону.
Під час конференції учасники розглянули:
- технічні аспекти інтеграції малої гідроенергетики та вітрової генерації;
- питання стабільності та балансування енергосистеми;
- сучасні електротехнічні рішення для гірських територій;
- проблеми енергетичної безпеки та децентралізації генерації;
- перспективи розвитку Smart grid та microgrid технологій;
- підготовку фахівців для енергетичного сектору;
- міжнародний досвід впровадження відновлюваної енергетики.
Особливу увагу було приділено актуальності розвитку альтернативної енергетики в умовах трансформації української енергосистеми, підвищення енергетичної незалежності держави та необхідності адаптації енергетичної інфраструктури до сучасних викликів.
Учасники конференції наголосили, що саме такі фахові заходи є надзвичайно необхідними сьогодні, адже вони сприяють об’єднанню професійної спільноти, формуванню спільних технічних рішень, налагодженню співпраці між освітою, наукою та виробництвом, розвитку регіональних енергетичних ініціатив та популяризації інноваційних підходів у сфері енергетики.
Було відзначено високий рівень зацікавленості учасників, конструктивність дискусій та важливість продовження професійного діалогу для розвитку енергетичної галузі України.
За результатами роботи конференції партнери – організатори підтвердили наміри щодо подальшої співпраці, реалізації спільних проєктів, проведення наукових досліджень та організації наступних тематичних заходів.
Закриваючи конференцію Голова Правління ГО «НТСЕУ» Юрій Бондаренко зазначив, що сьогодні енергетична галузь України перебуває на етапі переходу до нової моделі енергосистеми, а тому формування сучасної концепції її розвитку потребує спільної роботи держави, бізнесу, науки та професійної спільноти.
У своєму виступі він підкреслив важливість універсальності підходів та необхідність впровадження пілотних проєктів, які дозволять відпрацьовувати нові технічні рішення в умовах трансформації енергетичного сектору. Було зазначено, що в умовах війни енергетика, економіка та енергетичний ринок залишаються розбалансованими, тому сьогодні особливо важливо приймати виважені та професійні рішення щодо подальшого розвитку галузі.
Окрему увагу було приділено питанням розвитку гідроенергетики та систем накопичення енергії. Зокрема, наголошено, що впровадження гідроакумулюючих електростанцій у багатьох випадках є економічно доцільнішим рішенням порівняно з використанням батарейних систем накопичення та сонячної генерації. Водночас малі гідроелектростанції розглядаються як важливий інструмент регулювання енергосистеми, однак їх реалізація має здійснюватися з обов’язковим урахуванням екологічних аспектів.
Під час виступу також було акцентовано увагу на необхідності ефективної роботи з громадами, зокрема щодо роз’яснення питань безпеки використання земель та залучення місцевих громад до реалізації енергетичних проєктів. Було підкреслено, що участь громад у таких ініціативах сприятиме розвитку гідроенергетики та формуванню довіри до нових енергетичних рішень.
Особливий акцент у виступі було зроблено на ролі інженерії та кадрового потенціалу. Зазначено, що будь-який енергетичний проєкт є комплексною системою, яка включає ідею, техніко-економічне обґрунтування, технічні рішення та сучасні технології. Для реалізації таких проєктів необхідні висококваліфіковані кадри, тому надзвичайно важливо підтримувати технічну освіту, створювати умови для повернення молоді та викладачів до закладів вищої освіти, зберігати профільні спеціальності та забезпечувати належний рівень соціальної й фінансової підтримки фахівців. Окремо було наголошено, що це стосується не лише викладачів закладів вищої освіти, а й педагогів, які викладають точні науки у школах, адже саме вони формують майбутню інженерну та наукову спільноту держави. Було підкреслено, що праця викладачів, науковців та інженерів повинна мати гідну оплату, а спеціалісти – відчувати професійну стабільність, перспективу розвитку та впевненість у майбутньому.
На завершення Юрій Бондаренко подякував усім учасникам конференції за активну участь, фахові дискусії та консолідацію зусиль задля розвитку сучасної, стійкої та ефективної енергетичної системи України.
Сьогодні завданням Спілки є об’єднання всіх інституцій і експертів в відновленні та будівництві стійкої, надійної, високотехнологічної Об’єднаної енергосистеми України.
Як зазвичай, обговорення питань, порушених фахівцями під час конференції, буде продовжено на «розумних вівторках». А рішення конференції, як завжди, буде надіслане учасникам заходу, центральним органам виконавчої влади, науковим установам та енергетичним підприємствам для врахування в їхній діяльності.
У межах конференції учасники також відвідали Теребле-Ріцьку ГЕС – унікальну гідроелектростанцію, яка є єдиною у світі ГЕС, розташованою одразу на двох річках – Тереблі та Ріці. Її особливість полягає у використанні природного перепаду висот між річками: вода через дериваційний тунель довжиною понад 3,5 км подається з басейну Тереблі до турбін на Ріці. Станція, збудована у 1949-1955 роках, і сьогодні залишається важливим об’єктом енергетичної інфраструктури Закарпаття. В умовах сучасної війни особливого значення набуває роль таких об’єктів у забезпеченні енергетичної стійкості та безпеки регіону, адже мала та відновлювана гідроенергетика є важливою складовою енергетичної незалежності України (Інформацію взято з сайту: https://ua.igotoworld.com/ua).
