Заслухано доповідь Міністра палива та енергетики України (2000–2001, 2002–2004 рр.), директора ТОВ «Інститут проблем екології та енергозбереження», експерта Науково-технічного комітету ГО «НТСЕУ» Сергія ЄРМІЛОВА щодо запропонованої ним у статті «Якою насправді має бути енергосистема XXI століття для України (Стратегія трансформаційного переходу)» концепції керованої трансформації Об’єднаної енергетичної системи України від традиційної електроенергетичної системи до цифрової енергосистеми.
Післявоєнна відбудова відкриває унікальну можливість створити нову архітектуру енергосистеми, засновану на цифровому управлінні, розподілених енергетичних ресурсах, сучасних інформаційних технологіях та активній участі споживачів.
Головним викликом стає: як інтегрувати ці технології (цифрові підстанції, Active DSO, DER, накопичувачі енергії, мікромережі, IEC 61850, штучний інтелект, сучасні системи управління) в єдину керовану систему, мінімізувавши технічні, організаційні та фінансові ризики, а саме методологія керованої трансформації. Складність полягає в тому, що ОЕС крім державного ОСП Укренерго складається із чисельних компаній різних форм власності і різних приватних власників, інтереси і фінансові можливості яких суттєво відрізняються, що призводить до загрози хаотичного встановлення обладнання (від дешевого зі Сходу до преміальної Європи) та впливу різних бізнес-груп, ОСР (обленерго) та інші учасників. У таких реаліях координація трансформації має відбуватись під єдиним безпековим та інтеграційним куполом – Міністерством енергетики України. Головною проблемою стає вже не дефіцит обладнання, а дефіцит керованості процесом змін.
Потрібні надійні перевірені рішення, сучасні якісні і добре реалізовані пілотні проекти. При цьому не один показовий проєкт, а портфель взаємопов’язаних пілотних проєктів, які разом охоплюють усі рівні нової архітектури. Доцільно одночасно реалізувати декілька взаємодоповнюючих пілотів:
- Active DSO;
- енергетична громада;
- об’єкти критичної інфраструктури;
- промислова мікромережа;
- агрегатор (VPP)
Кожен із них вирішує власне завдання, а разом формують єдину модель масштабування, яку можливо повторити в іншому ОСР або громаді без істотної зміни його архітектури.
У зв’язку з відсутністю сьогодні ефективної моделі фінансування цифрової трансформації доцільно розділити фінансування на кілька незалежних напрямів:
- фізичне відновлення;
- демонстраційні пілотні проєкти;
- масштабування перевірених рішень;
- національна програма модернізації.
Особливу роль можуть відіграти міжнародні грантові програми та Фонд підтримки енергетики України. Перспективними виглядають також моделі, за яких цифрова інфраструктура фінансується зовнішніми інвесторами з подальшим поверненням коштів через довгострокові сервісні або орендні механізми. Для цього необхідне формування відповідної регуляторної бази за участю НКРЕКП.
Кожен пілотний проєкт повинен стати одночасно навчальним майданчиком для підготовки нового покоління інженерів, диспетчерів, операторів цифрових мереж і фахівців з управління даними. Підготовка кадрів має бути інтегрованою частиною кожного пілота, а не окремим завданням після його завершення. Не менш важливою є кібербезпека. Чим вищий рівень цифровізації, тим більшою стає відповідальність за захист критичної інфраструктури. Тому кібербезпека повинна бути вбудована в архітектуру системи з першого дня проєктування, а не додаватися після впровадження технологій.
Учасники засідання вирішили рекомендувати направити запропоновану концепцію керованої трансформації Об’єднаної енергосистеми України до Міністерства енергетики України для врахування під час розроблення національної програми модернізації розподільчих мереж України.
