Заслухано доповідь директора з розвитку ринків компанії Wärtsilä Energy у Східній Європі Ігоря Петрика. У доповіді зазначено, що Wärtsilä — фінська інжинірингова компанія, один зі світових лідерів у сфері енергетичних технологій та один із провідних виробників середньо-обертових газопоршневих двигунів великої потужності. Найпотужніша платформа компанії — Wärtsilä 46TS — забезпечує одиничну потужність двигуна близько 20–23 МВт залежно від виконання.
Ігор Петрик, зокрема, зазначив, що з 1980-х років газопоршнева технологія Wärtsilä демонструє вищу ефективність порівняно з газотурбінною технологією за сукупністю техніко-економічних показників, насамперед у режимах змінного навантаження. В умовах зростання частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в енергосистемі суттєво зменшується потреба у газових електростанціях, призначених для роботи в режимі базового навантаження. Парогазові установки (ПГУ) характеризуються високим коефіцієнтом корисної дії, однак поступаються газопоршневим електростанціям за швидкістю пуску та зміни навантаження, що обмежує їх застосування для забезпечення високоманеврових режимів роботи енергосистеми. Гнучкість енергосистеми забезпечується, зокрема, наявністю маневрених генеруючих потужностей. Маневреність таких потужностей характеризується двома основними параметрами: часом відгуку — тобто проміжком часу, необхідним для зміни режиму роботи (секунди, хвилини або години), та тривалістю підтримання необхідних динамічних характеристик, тобто періодом, протягом якого вони можуть стабільно працювати у відповідному режимі (від хвилин до годин або діб).
Газопоршневі електростанції, які виконують функції балансування енергосистеми, працюють переважно у циклічному режимі з частими пусками та зупинками. Залежно від режиму експлуатації коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) зазвичай становить 10–40 %, при цьому забезпечуються швидкий пуск і зупинка (менше ніж за 5 хвилин), практично відсутні витрати на пуск, а також досягається висока паливна ефективність. Гнучкість експлуатації забезпечується завдяки багатоагрегатній (модульній) структурі електростанції, що дає змогу вводити в роботу лише необхідну кількість агрегатів. Так, на електростанції Brigg у Великій Британії (5 × 10 МВт) кожен із п’яти агрегатів може запускатися до 15 разів на добу, а середня кількість пусків становить близько 7,3 на добу. Для забезпечення гнучкого балансування добових графіків навантаження компанія AzərEnerji експлуатує електростанцію QOBU встановленою потужністю 400 МВт.
Окупність інвестицій у газопоршневі електростанції досягається завдяки можливості одночасного отримання доходів із різних сегментів енергетичного ринку (energy market revenue stacking): продажу електроенергії, надання резервів, допоміжних послуг, участі у балансуючому ринку та ринку системних послуг. Операційна гнучкість дозволяє оптимально комбінувати ці джерела доходів залежно від ринкової кон’юнктури. Когенераційні установки на базі газопоршневих агрегатів у поєднанні з тепловими акумуляторами, піковими водогрійними котлами та тепловими насосами забезпечують загальний ККД до 90 %, зберігаючи можливість незалежного регулювання виробництва електроенергії та теплової енергії.
Компанія Wärtsilä застосовує модульну концепцію будівництва теплоелектроцентралей на базі газопоршневих агрегатів. Основні модулі постачаються у високому ступені заводської готовності, що дозволяє виконувати їх монтаж і підключення безпосередньо на будівельному майданчику. Типова тривалість монтажних і пусконалагоджувальних робіт становить близько 10 місяців.
Електростанції Wärtsilä здатні здійснювати автономний (black start) пуск за повної відсутності зовнішнього електроживлення. Запуск газопоршневих агрегатів виконується за допомогою системи пуску на стисненому повітрі.
Учасники відзначили важливість впровадження зазначених технологій в умовах інтенсивного зростання частки ВДЕ в об’єднаній енергосистемі України.
