Зниження “зелених” тарифів, повернення шахтарів до роботи, оновлення енергобалансу, початок підготовки до зими

В.о. Міністра енергетики Ольга Буславець провела підсумковий брифінг за результатами 100 днів роботи.

Небагато електростанцій в світі носять ім’я видатних людей. Одна з таких Каховська ГЕС імені Петра Степановича Непорожнього. Часто студенти, учні, підрядники і просто люди, які проїжджають через греблю задаються питанням: чому станція носить ім’я саме цієї людини? Спробуємо розповісти про унікального і талановитого енергетика минулого сторіччя.

Петро Непорожній  народився 13 липня 1910 року в Україні у місті Яготин. Цього року відзначається 110 річниця від дня його народження. Ім’я Петра Степановича увійшло в історію як ім’я видатного енергетика та енергобудівника. Петро Непорожній був проректором та доктором технічних наук. За життя був нагороджений  багатьма орденами. Написав близько 30 фундаментальних праць у галузі енергетики та гідроенергетичного будівництва.

Однак найвагомішим внеском для історії України стала його кропітка робота під час будівництва Каховської ГЕС. Саме у 1953 році  він очолив службу головного інженера «Дніпробуду». І саме він грав ключову роль під час будівництва основної конструкції Каховської ГЕС.

Зведення греблі на Херсонщині було не простою справою, однак Петро Степанович з гідністю впорався з цим. Його принципово новий метод поточного будівництва  забезпечив  будівництво греблі за рекордно короткий час. Завдяки наполегливості та кропіткій роботі висококваліфікованого фахівця оцінив уряд і невдовзі він очолив Держбуд СРСР. Також  Петро Непорожній був міністром енергетики та електрофікації СРСР з 1962 по 1985 роки та  згодом заступником голови Ради Міністрів України.

Зараз ми бачимо безпрецедентну підтримку водневих технологій по всьому світу.

При цьому воднева тематика стає все більш популярною не тільки в країнах, які займаються цим питанням вже десятки років (Японія, Південна Корея, Канада) але й у країнах, що стрімко розвиваються – Австралія, Перу та Марокко. 

По всьому світу уряди країн приймають національні стратегії розвитку водневих технологій та їх інтеграцію в життєво важливі галузі економіки – енергетичну, транспортну та галузь житлово-комунального господарства.

Блискавка є глобальним явищем, на яке належить зважати усім, незалежно від виду діяльності та місця, у якому вона проходить. Її згубні наслідки відчувають як ті, хто працює чи відпочиває просто неба, так й ті, хто рубає вугілля глибоко під землею. Адже високі споруди надшахтних коперів є надто привабливими для блискавок. Особливо згубними для підземних кабелів є грози у районах залягання вічної мерзлоти. Там блискавки можуть пробігати сотні метрів від точки ураження замерзлими рівнинами. І якщо дорогою трапиться підземний кабель, неодмінно пробивають його ізоляцію, не знайшовши кращого шляху розтікання у ґрунті. Всякий електрик знає, що коло, яким протікає струм, мусить бути замкненим. Де ж замикаються струми, які щороку породжують ті 1 500 000 000 блискавок, пересічний струм яких становить по 30 000 – 40 000 А?