Уряд розпорядженням від 18 серпня 2017 р. № 605 схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність».
Енергетична стратегія України є базовим документом державної енергетичної політики, що визначає мету і цілі розбудови енергетичного сектору на період до 2035 року.
Чому уряд не розглянув найбільш актуального для громадян країни питання
Візит до України міністра енергетики США Ріка Перрі, що мав відбутися сьогодні, перенесено на листопад. Відомо, що Україна та США домовилися про закупівлю американського антрациту, і, цілком можливо, на перемовинах у Києві ця домовленість могла бути офіційно закріплена в усіх подробицях у присутності міністрів енергетики двох країн, а також інших керівників України.
Високого гостя в четвер чекали на відкладеній тепер презентації корпоративної стратегії НАК «Нафтогаз України» під амбітною назвою: «Нові перемоги для України».
Реформа НКРЕКП є одним з ключових завдань України відповідно до угоди про асоціацію з ЄС та договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Обидва документи містять вимоги щодо транспозиції Третього енергетичного пакета в українське законодавство. Передбачене створення ринків газу та електроенергії в розумінні саме ринку, а не ручного важеля, як досі було в Україні.
Невпинно дорожчають повсякденні блага, які ми звикли вважати неодмінною умовою комфортного життя: подача та відведення води, газ, електроенергія, утилізація сміття, тощо. Невідворотною стає потреба у розвитку поновлюваних джерел енергії для нашого повсякденного життя – як на роботі, так і вдома. Доводиться швидко та вміло підлаштовуватися до цих (не завжди приємних) змін у енергопостачанні. Не кращим чином підготовлені до цього наші електромережі. Адже зношеність устатковання та технічні рішення минулого століття, втілені у нормативних документах, помножується на застарілі технології ручного керування. Відомо, що фото- та вітрогенерація надто залежать від природних факторів, які залишаються поза нашим впливом. Світовий досвід показує, що запорукою утримання балансу між попитом і пропозицією електроенергії є лише функціювання інтелектуальних мереж. Це мережа, до якої підключено усіх учасників, від численних й різноманітних виробників енергії до таких самих різноманітних її споживачів.
У нас унікальна ситуація. Тариф «Енергоатому» найнижчий у світі – 0,48 грн за квт·г. Енергоатом виробив 58,4% всієї електроенергії за 6 міс. 2017 р.
Але оптова ціна електроенергії (1,34 грн) вища, аніж у сусідніх європейських державах, а тарифи на електроенергію для бізнесу та бюджетних установ вищі, аніж у Швеції, Норвегії, Данії, США, Канаді. Вдвічі вищі, аніж у наших конкурентів на зовнішніх ринках – Росії та Казахстані.
Найнижчий у світі тариф «Енергоатому» по дорозі до ринку усереднюється із найвищими у світі тарифами для теплової генерації та сонячними/вітровими «зеленими» тарифами. Фактично відбувається крос-субсидування і серед виробників – «Енергоатом» своїм низьким тарифом дотує високі тарифи інших виробників. Це теж спосіб заробляти на держ компанії.
Із інтерв’ю виконуючого обов’язки директора «Укренерго» Всеволода Ковальчука
Ми електроенергію не виробляємо, не продаємо і не купуємо, окрім власних потреб наших адміністративних будівель. Наша компанія – це оператор магістральної мережі і організація, яка відповідає за підтримку загального балансу енергетичної системи України.
Заступник голови Міненерговугілля України Наталія Бойко звертає увагу на важливість продовження перемовин як із Брюсселем, так і з США. «В цих умовах Україна вимушена вести діалог і з російським «Газпромом», — додає вона, — використовуючи всі наявні юридичні інструменти». «Від ефективності використання міжнародних майданчиків, таких як Енергетична хартія, Енергетичне співтовариство, в кінцевому підсумку буде залежати той результат, який ми отримаємо», — переконана Бойко.
У заході, який 10 липня провів Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки спільно з Комітетом у закордонних справах, взяли участь народні депутати, представники профільних міністерств та відомств, дипломатичних установ, наукових інституцій та громадських організацій, міжнародні експерти.
