Для України енергетична безпека — це те ж саме, що національна безпека
Алла Єременко, Дзеркало тижня, 02.03.2019
«Для того, щоб українці були в змозі реально контролювати своє політичне майбутнє, вони спершу мають контролювати своє енергетичне майбутнє. Для України енергетична безпека є першим кроком на шляху до того, щоб посісти своє гідне місце незалежної, демократичної та заможної країни”, — вважає Сюзан Фрітц.
Щоб посилити енергобезпеку України, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) започаткувало Проект енергетичної безпеки.
Фрагменти з інтерв’ю Сюзан Фрітц, директора Місії USAID в Україні
— Пані Сюзен, на вашу думку, яким чином проблеми у енергетиці можуть нашкодити Україні?
— Це серйозні питання, які мають реальні наслідки не лише для української влади, а й для кожного з українців. У холодних грудні та березні 2018 року російський «Газпром» знизив тиск у магістральному трубопроводі у точці його входу на українську територію та фактично залишив Україну без газу, — як раз у той момент, коли Арбітражний суд у Стокгольмі ухвалив рішення на користь вашої країни.
— Це був дуже потужний сигнал з боку її сусідки, який не тільки Україні, а й усім нам промовисто говорив, що хоча Україна є незалежною державою, але щоб пережити зиму, вона мусить покладатися на Росію. Для нас це стало ще яскравішим свідченням того, що для України енергетична безпека — це те ж саме, що національна безпека.
— Варто пам’ятати, що то був далеко не перший випадок, коли РФ використовувала газ як енергетичну зброю. Ми всі це пам’ятаємо. Тому USAID започаткувало Проект енергетичної безпеки (ESP), який я презентую в Україні. Ми розробили цей проект для того, щоб зміцнити енергетичну безпеку України, і, звичайно, вагомим елементом цього є безпека постачання природного газу.
— Ситуація була б іще складнішою, якби на той час не існувало реверсу газу (з ЄС). Мені приємно сказати, що США забезпечили підтримку цього процесу. Одне з найважливіших завдань нинішнього проекту — це сприяти розбудові енергетичної безпеки України завдяки диверсифікації джерел енергопостачання.
— На що (і кого) буде витрачено 85 мільйонів доларів проекту ESP? Ви впевнені, що це не марнотратство?
— Проект підвищить рівень енергобезпеки України, а отже, і рівень її національної безпеки. У центрі його уваги будуть ринки природного газу, електроенергії, централізованого теплопостачання та відновлюваних джерел енергії. Учасники проекту мають розробити моделі інвестування у кожну з цих галузей, співпрацюючи з українським парламентом. Щоб зміцнити відповідну законодавчу базу, у рамках проекту надаватиметься допомога регулятору енергетичного сектору (НКРЕКП) у вдосконаленні регуляторних механізмів, а також проект сприятиме інтеграції енергетичних ринків України до Європи. Мета цього проекту — досягти реальних результатів.
На сьогодні це найбільший проект USAID в Україні, що також є свідченням налаштованості США на забезпечення енергетичної безпеки вашої країни. Щоб це відбулося, Україна повинна мати доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною. Для того, щоб працювати надійно та витривало, українська енергосистема мусить бути стійкою до зовнішніх викликів і навіть атак. Це означає зміцнення структур, відповідальних за енергетичну безпеку, залучення сталого обсягу інвестицій у енергетику та диверсифікацію постачання.
Хочу зазначити, що USAID має жорстку систему контролю за впровадженням своїх проектів. Ми розробили цей проект у такий спосіб, щоб мати змогу зосередити його діяльність на тих напрямах, де є провідники змін і де, відповідно, ми можемо просуватися вперед, і навпаки, припинити роботу у тих сферах, де у нас не відбувається поступу чи де немає політичної волі.
— Якими основними шляхами проект зміцнюватиме енергетичну безпеку України?
— Можу назвати основні пункти, до яких належать:
- Надання можливостей і стимулів для інвестицій у надійну інфраструктуру сектору енергетики.
- Сприяння диверсифікації постачання з метою зменшення залежності від імпорту енергоносіїв.
- Підвищення самостійності та стійкості до зовнішніх втручань.
- Сприяння кращому функціонуванню українських енергетичних ринків, їх тіснішій інтеграції з європейськими ринками та здійсненню транскордонної торгівлі.
- Переконання інвесторів і торговельних контрагентів у тому, що Україна — це партнер, який вартий довіри та має високий потенціал.
- Забезпечення соціально та екологічно прийнятного розвитку енергетичного сектору.
- Стимулювання енергоефективності та екологічної сталості.
- Більш досконале регулювання енергетичного сектору, аби забезпечити однакові правила гри для всіх комунальних підприємств, інвесторів, отримувачів послуг та інших зацікавлених сторін.
Для початку можемо зосередитися на деяких із першочергових напрямів, — це зростання обсягу інвестицій у надійну інфраструктуру, зміцнення енергетичних ринків та їх інтеграції з ринками ЄС, а також удосконалення регуляторних механізмів у енергетиці.
— Тільки дієва тарифна реформа може забезпечити стимули для довгострокових інвестицій в енергетичну інфраструктуру. Україна наразі перебуває в процесі переходу від методології “витрати плюс” до методології стимулюючого регулювання (RAB) в електроенергетичному секторі. USAID надає допомогу регулятору у тому, щоб в рамках RAB-тарифу забезпечити можливості для інвестицій у розвиток мереж у такий спосіб, щоб підприємства могли фінансувати ці кроки, а регулятор мав змогу відслідковувати цей процес.
— Тарифна методологія RAB спрямована в основному на перехід до тарифів, які відображають вартість послуг і забезпечують стимули для інвестицій у модернізацію та розширення мережевої інфраструктури. Проект енергобезпеки надаватиме енергорегуляторові допомогу у практичному впровадженні цієї методології. Завдяки більшому обсягу інвестицій у мережеву інфраструктуру буде підвищено надійність і покращено ефективність діяльності, як це вимірюється ключовими показниками.
Прийнятна ціна послуг для споживача є одним із важливих елементів цього механізму. Загалом я вважаю, що для того, аби вибудувати і зберегти довіру з боку суспільства, неодмінною умовою є прозорість процесу реформування тарифів.
— Самостійність і незалежність регулятора — це абсолютно необхідний елемент. Інакше в його створенні немає сенсу. Для того, щоб існували конкурентні ринки, потрібен незалежний і компетентний регулятор з належним обсягом повноважень. Також зауважу, що ефективне регулювання енергетичного сектору є частиною зобов’язань України в рамках Третього енергопакета ЄС.
— Пані Сюзан, поясніть, навіщо учасникам Проекту енергобезпеки потрібен регуляторний аудит?
— Дійсно, у рамках ESP буде проведено тренінги для регуляторних аудиторів, а також буде надано підтримку процесу регуляторних аудитів на ринку електричної енергії.
Окрім того, спеціалісти проекту надаватимуть допомогу щодо запровадження регуляторної системи бухгалтерського обліку.
Удосконалення правил регуляторного обліку та регуляторного аудиту обов’язково приведе у майбутньому до зменшення тарифів на електричну енергію.
Регуляторний аудит є невіддільною частиною процесу капітальних інвестицій. Необхідно зазначити, що регуляторний аудит відрізняється від аудиту фінансових звітів. Регуляторний аудит гарантує, що відбуватимуться капітальні інвестиції в інфраструктуру, а також що витрати у результаті цих інвестицій є прийнятними і слугують державним інтересам.
Довідково
Загальна мета провідної (головної) енергетичної активності USAID, Проекту енергетичної безпеки — це запровадження вільних конкурентних ринків в енергетичному секторі для забезпечення енергетичної безпеки України через розвиток стабільного та самостійного енергопостачання.
Проект енергетичної безпеки допомагатиме уряду України забезпечити громадянам доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною:
— допомагаючи уряду в процесі інтеграції до європейських енергетичних ринків, а також ключовим урядовим установам та енергорегулятору відповідати вимогам ЄС в енергетичній сфері, в тому числі вимогам Третього енергетичного пакета;
— посилюючи енергетичну безпеку через здійснення реформ для впровадження конкурентних ринків шляхом відокремлення функцій передачі та розподілу від виробництва та постачання як у газовому, так і в електроенергетичному секторах;
— сприяючи створенню конкурентних енергетичних ринків у секторах електроенергетики, природного газу та теплопостачання;
— сприяючи збільшенню поставок енергоресурсів в Україну шляхом залучення інвестицій в енергетику, що здійснюється приватним сектором, і збільшення виробництва відновлюваних джерел енергії.
Додаткова інформація на цю тему – Урядовий портал, 06.03.2019 «У Міненерговугілля проведено засідання Наглядової ради «Проекту енергетична безпека». Проведено засідання Наглядової ради «Проекту енергетична безпека» під головуванням заступника Міністра з питань європейської інтеграції Наталії Бойко.
Участь у засіданні з української сторони взяли в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський, заступник Міністра закордонних справ Олена Зеркаль, заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва Едуард Кругляк, член Національної комісії у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг Олена Антонова, заступник державного секретаря Кабінету Міністрів України Віктор Поліщук, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров, начальник Управління міжнародного співробітництва Олександра Козловська та інші.
Наталія Бойко подякувала Сполученим Штатам Америки, зокрема Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) за довгострокову підтримку у реформуванні енергетичного сектору як важливої складової економічної розвитку та геополітичної стабільності регіону.
ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ, 05.03.2019, «USAID допоможе НКРЕКП запровадити тарифну методологію RAB — директор місії».
