Енергетична безпека = Національна безпека

 

Досягнути енергетичної незалежності й безпеки — це не лише свідомий вибір України, це стратегічна мета нашої держави

Урядовий портал, журнал «Рейтинг», 01.03.2019

Фрагменти із інтерв’ю Наталії Бойко, заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції, журналу «Рейтинг», перший випуск якого презентований підчас Українського енергетичного форуму

«Для нас сьогодні енергонезалежність — це справді свідомий вибір. І чи не найважливіше з того, що в Україні зроблено на цьому шляху, — початок двох великих реформ — впровадження ринків газу й електроенергії. …Наступний крок — інтеграція наших ринків до енергетичних ринків ЄС»,зазначила Наталія Бойко.

«Ми повинні досягнути мінімізації (наскільки це можливо) залежності України від постачання основних стратегічно важливих видів енергоносіїв і диверсифікації їх шляхів постачання, а саме: природного газу, ядерного палива та вугілля окремих груп», – переконана заступник міністра. Подолання залежності від постачання цих енергоносіїв передбачено в низці стратегічних документів Уряду України, зокрема в Енергетичній стратегії України до 2035 року. Здійснюється диверсифікація і в такому складному секторі, як атомна генерація, зокрема, вдалося досягнути значного прогресу в диверсифікації постачання ядерного палива. Здійснено 6 поставок свіжого ядерного палива компанії «Westinghouse» США на енергоблоки атомних станцій, що дозволило зменшити залежність від російського палива.

Другим напрямком роботи є збільшення обсягу видобутку природного газу, адже чим більше ми видобуваємо, тим менше закуповуємо з інших країн. Це передбачено в Концепції розвитку газовидобувної галузі України, Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 р. та інших документах.

«Важливо те, що вже кілька років ми обходимося без прямого імпорту російського газу. І ніхто нам не диктує, яку кількість маємо спожити. Зараз (у 2019 р.) ми купуємо тільки за потребою — це 10,6 млрд м3 в рік, тоді ж — 10 років тому, нам нав’язували «бери або плати», чим зобов’язали Україну з 2010 р. купувати 52 і більше млрд куб. м російського газу, а при закупівлі меншого обсягу — все одно щорічно оплачувати не менше 41,6 млрд куб. м», – підкреслила Наталія Бойко.

Третім напрямком, за словами заступника Міністра, є повна інтеграція з ЄС, причому не лише ринків, а й інфраструктури.

Також в інтерв’ю Н. Бойко зупинилась на досягненнях та пріоритетних завданнях в електроенергетичній галузі, залученні інвестицій, у тому числі міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ, МБРР і KfW) до фінансування енергетичних проектів з метою поліпшення критичної інфраструктури.

Серед пріоритетних завдань – будівництво додаткових балансуючих потужностей у зв’язку із зростанням частка ВДЕ у системі згідно з Енергетичною стратегією України до 2035 р…

Наталія Бойко значну частину інтерв’ю приділила питанням сталого розвитку, декарбонізації й підвищення використання енергії з відновлюваних джерел, що стане важливим кроком у виконанні наших міжнародних зобов’язань у рамках Паризької угоди та в ефективній співпраці з країнами Енергетичного Співтовариства і ЄС у питанні боротьби зі зміною клімату й охорони навколишнього середовища…

Наталія Бойко оптимістично зазначила, що цей рік буде дуже складним, проте багатим на важливі для України зміни в енергетичній галузі, які матимуть вплив на розвиток енергетики нашої держави протягом тривалого часу.

Українська делегація на чолі з Головою Держатомрегулювання бере участь у 31-ій щорічній Інформаційній конференції Комісії ядерного регулювання США

Державна інспекція ядерного регулювання України,13.03.2019

Українська делегація на чолі з Головою Державної інспекції ядерного регулювання України Григорієм Плачковим бере участь у 31-ій щорічній Інформаційній конференції Комісії ядерного регулювання США, що розпочала свою роботу 12 березня 2019 року у м. Вашингтон, округ Колумбія (Сполучені Штати Америки).

Українська делегація бере участь у технічних сесіях, обговореннях та обміні досвідом з впровадження ризик-інформованих підходів у регулюючу діяльність, впливу зовнішньої політики США на ядерну безпеку та захищеність, реалізації заходів з підвищення кіберзахищеності на АЕС США, підходів до запровадження FLEX процедур, сучасних викликів аварійній готовності, актуальних питань зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, глобальних підходів використання соціальних мереж для інформування громадськості з питань ядерної безпеки, підтримки незалежності регулюючого органу під час залучення в урядові заходи із представниками промисловості, тощо.

Заплановано провести робочі зустрічі Голови Держатомрегулювання – Григорія Плачкова з Головою Комісії ядерного регулювання США Крістіною Свінікі; фахівцями Комісії ядерного регулювання США та Брукхевенської національної лабораторії (BNL); представниками Департаменту енергетики США.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *