Тарифи, як мистецтво балансу: державні, бізнесові, приватні інтереси
Бизнес хочет в Роттердам
Алексей Сергиенко, Деловая столица, 08.05.2018
Представители отраслевых ассоциаций и бизнес-сообществ выступили в поддержку формульного ценообразования на энергоносители.
Лидер «Батькивщины» Юлия Тимошенко заявила, что в случае своего избрания президентом сменит формульное ценообразование на газ и электроэнергию, до «адекватной цены». Ранее окружение Ю. Тимошенко активно критиковало формулу определения цены на газ «Дюссельдорф+», однако сама лидер «Батькивщины» впервые выступила против «угольной формулы» «Роттердам+».
Волынец заявляет, что «Роттердам +» спас госшахты от остановки
Апостроф, ГлавКом, Обозреватель, 08.05.2018
«В связи с повышением цены с апреля 2016-го года, шахтеры угольных предприятий получили 5,5 миллиарда дополнительных денег, а это более 10 месячных фондов зарплаты, то есть сейчас намного меньше задолженность по зарплате, чем она могла бы быть. Иначе бы шахты полностью стояли», – сказал глава Независимого профсоюза горняков Михаил Волынец.
Как известно, главным оппонентом формулы «Роттердам +» является экс-член НКРЭКУ Андрей Герус. «К тому, что говорит А. Герус, нужно относиться осторожно. Он не учитывает следующее: в 2014-2015-м годах уголь забирали у шахтеров по цене 800 грн. за тонну, в то же время везли со страны-агрессора по 100 долларов. И эти 800 гривен закладывали в тарифы на тепловую генерацию. Справедливо, что цена постепенно подымалась, потому что нефтепродукты, ядерное топливо имеют мировую цену, а цену на уголь занижали, если платили лишь 30% от мировой стоимости угля?», – подчеркнул он.
Додаткова інформація на цю тему – Украинские новости, Український Бізнес Ресурс, 08.05.2018 «Формула «Роттердам+» позволяет украинским шахтам наращивать добычу». Методика расчета стоимости угля «Роттердам+» необходима для увеличения инвестиций в угольную отрасль. Такое мнение высказал член наблюдательного совета Института стратегических исследований Юрий Корольчук в эфире телеканала ZIK. Он также опроверг заявления некоторых «экспертов» относительно того, что цена угля, согласно методике «Роттердам+» превышает рыночную стоимость угля.
Эксперты отметили, что методика расчета формулы «Роттердам+» играет на руку потребителям, которые платят за электроэнергию по тарифам, где уголь учитывается по прошлогодним – более низким ценам. Это сдерживает рост тарифов на электроэнергию. По данным НКРЭКУ, формула «Роттердам+» не влияет на тарифы для населения.
Додаткова інформація на цю тему – Газета.ua, Обозреватель, 17.05.2018 «Роттердам+ убезпечує Україну від зростання ціни на вугілля – експерт». На думку Юрія Корольчука, зростання цін на нафту та природний газ, які детермінують цінові тренди на всі енергетичні ресурси, вимагає від уряду кроків по збільшенню власного видобутку вугілля.
І якщо уряд не ухвалить рішення щодо того як Україна буде нарощувати власний видобуток, то імпорт вугілля буде або як у минулому році, або зросте іще на 500-700 тис. т. – до 6,5 млн. т.», – підкреслив експерт.
Введение Роттердам+ обусловлено отсутствием рынка электроэнергии, – директор секретариата Европейского энергосообщества
Энергореформа, 08.05.2018
«В Европе никто не регулирует цены на производство (электроэнергии – ред.), только Украина. Если вы регулируете цены на производство, вы можете также регулировать цены на, скажем, уголь. И тогда вы получите формулу, которая называется «Роттердам+», – заявил директор секретариата Европейского энергетического сообщества Янез Копач. По мнению еврочиновника, введение полноценного рынка электроэнергии позволит отказаться от государственного регулирования тарифов на электроэнергию.
«Эта дилемма не существует в Европе, она существует только в Украине, потому что у вас не существует либерализованного рынка электроэнергии. И как только этот рынок будет либерализован, все эти странные дилеммы просто исчезнут, но здесь еще нужно поработать», – отметил он.
Пока в Украине дефицит угля и газа формулы Роттердам+ и Дюссельдорф+ необходимы
Український Бізнес Ресурс, Обозреватель, 27.04.2018
По словам эксперта, директора специальных программ НТЦ «Психея» Геннадия Рябцева, единственной разницей между формулой Роттердам+ и формулой Дюссельдорф+ является энергоресурс. В том, что одна определяет индикативную цену на энергетический уголь, а другая определяет индикативную цену на природный газ. Я здесь подчеркиваю, индикативную цену. Ни о какой справедливой цене, ни о какой рыночной цене здесь речь не идет. Потому что справедливость на рынке – это понятие абстрактное. Если розничного рынка газа, розничного рынка угля не существует, то эта цена не может быть рыночной. Но как индикатор в стране, которая не в состоянии обеспечить себя в полном объеме энергетическим углем и природным газом собственной добычи, эта методика может служить в качестве индикатора», – отметил он.
Кроме того, Геннадий Рябцев отметил, что Украине необходимо отказаться от системы тарифообразования «затраты+» в пользу стимулирующего тарифообразования. «Сейчас принцип определения любых тарифов является затратным. Это означает, что любая компания будет закладывать в эту цену все свои затраты, в том числе и потери, в том числе и некоторые непроизводительные затраты, расходы. И это будет для этой компании экономически обоснованной ценой. Нужно менять с затратной на стимулирующую цену», – сказал он.
Основная причина появления «Роттердам+» – дефицит угля в Украине и потребность в рыночном ценообразовании – эксперт.
Ранее директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин заявлял, что формула ценообразования на уголь является промежуточным решением между отсутствием рынка и рыночными механизмами ценообразования. При этом в 2016-2017 годах она была выгодной для украинского потребителя, поскольку базовая европейская цена на уголь была ниже, чем цена на внутреннем рынке.
Додаткова інформація на цю тему – ГолосUa, 18.05.2018, «В Украине тариф на электроэнергию определяется по временным формулам – эксперт».
УСПП: тарифи на електроенергію в Україні є одними з найнижчих в Європі
ГлавКом, Finance.ua, Апостроф, 11.05.2018
В Українському союзі промисловців і підприємців відзначають, що тарифи на електроенергію в Україні є одними з найнижчих в Європі і проблемою є не ціна на електроенергію для підприємств, а їхня висока енергоємність, проблеми підключення до енергомереж і доступність фінансування. Про це заявив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.
«Головний сигнал полягає в труднощах доступу до фінансування. Довгострокових кредитів немає взагалі, короткострокові коштують дуже дорого. Ми зараз докладаємо зусиль для створення Агентства з підтримки експорту з відповідними можливостями видавати гарантії і відповідним доступом до кредитів. Якщо говорити про ціноутворення на електроенергію, то тарифи у нас досить доступні, менше європейських в три-чотири рази. Зараз страждаємо через високу енергоємність нашої промисловості, яка нам дісталася у важку спадщину від СРСР. Проблемою сьогодні є доступ до електроенергії, до відкриття нових виробництв і збільшення споживання потужностей. Тут не зовсім конструктивна позиція обленерго, це якась загальна хвороба, доступ до інфраструктури. І тому ми вважаємо, що потрібні відповідні рішення в цій сфері», – вважає Сергій Прохоров.
Додаткова інформація на цю тему – РБК-Украина, ГлавКом, 21.05.2018
В Україні найнижчі в Європі тарифи на електроенергію для населення
«В Україні склалася ситуація, що ціна на електроенергію для населення значно менші сьогодні, ніж в Європі. Найнижчі в Європі, це дійсно так. І тому питання, підвищувати чи не підвищувати, повірте мені, як би його не політизовували, неминуче буде якесь підвищення. І сьогодні, мабуть, в першу чергу ми поговоримо про те, а куди підуть наші гроші, якщо буде прийнято це рішення підвищити. Чим раніше воно буде прийнято, тим менше халепа буде. Бо я ж розумію, які проблеми накопичилися за цей час в енергетиці», – зазначив екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
На думку екс-члена НКРЕКП Андрія Геруса, це значною мірою обумовлено низькими тарифами на транспортування електроенергії та екологічними податками.
«У нас тариф для населення найнижчий в Європі, не можна заперечувати очевидне. Чому він нижчий? Він нижчий тому, що тарифи на транспортування в Україні є реально низькі, і податки екологічні в Україні реально низькі. Акциз на електроенергію також достатньо низький в Україні. Тому в Україні 90% грошей з нашої платіжки йде виробникам електричної енергії, а лише 10% грошей іде на мережі. Тому ми маємо мережі такої поганої якості, тому ми маємо такі переривання у подачі електроенергії, тому ми маємо таку погану якість подачі цієї електроенергії» За даними НКРЕКП, вартість електроенергії для населення в Україні в 6 разів нижча від середньоєвропейської ціни.
– Західна інформаційна корпорація, 21.05.2018 «Підвищення тарифів на електроенергію для населення є неминучим, – Кучеренко».
Кабмін підтримує ідею впровадження «стимулюючих» тарифів
Економічна правда, 14.05.2018
Уряд підтримує впровадження RAB-регулювання з метою енергомодернізації обленерго, але не у такому вигляді як це пропонує Національна космісія з регулювання енергетики та комунальних послуг, про це повідомили в прес-службі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
«Кабінет Міністрів наполягає, щоб нормативна база, напрацьована регулятором для встановлення RAB-тарифів, була обговорена з урядовцями та громадськістю», – йдеться у повідомленні.
«Уряд поділяє думку про необхідність енергомодернізації обленерго та залучення інвестицій у розвиток електричних мереж. Але це в жодному разі не повинно робитися коштом українців у вигляді збільшених тарифів на електроенергію. Нормативну базу, напрацьовану НКРЕКП для впровадження стимулюючого тарифоутворення, слід ретельно вивчити і за необхідності доопрацювати», – заявили в уряді.
Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання – система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж. Ця система широко застосовується в Європі.
Додаткова інформація на цю тему – ГолосUa, 28.04.2018, Украина обязана внедрять RAB-тарифы – эксперт». «Внедрение RAB-тарифов – это вопрос сбалансирования различных перспектив, различных интересов, чтобы разработать эффективную бизнес-модель для бизнеса и потребителей», – сказал директор ЕБРР в Украине Шевки Аджунер. По его словам, RAB-тарифы нужны, ведь они обеспечивают прибыльность компаний, предоставляющих услуги. При этом такие компании обязательно должны быть эффективными.
Как улучшить энергоэффективность
Виталий Григоровский, Новое время, 15.05.2018
Система тарификации базы активов успешно используется в США, Канаде, Европе: Германии, Польше, Франции, Венгрии, Румынии, Чехии и прочих странах. Активы украинских энергетических компаний выработаны на 70-85% до 15-30% от их восстановительной стоимости. Восстановительная стоимость – это стоимость постройки такого же актива с нуля. От масштабных поломок и отказов инфраструктуры нас спасают два фактора:
- четырёхкратный запас прочности, заложенный при проектировке оборудования в СССР,
- снижение потребления электричества, связанное с экономическим кризисом.
Заметное ухудшение качества электричества – это предвестник резкого выхода оборудования из строя, что потребует капитальной замены активов вместо постепенного планового ремонта.
