Конференцію проведено за ініціативи НТСЕУ та за сприяння Міненерговугілля України, Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, ОЕП «ГРІФРЕ».
Мета конференції – визначення шляхів підвищення енергетичної безпеки держави, забезпечення сталого розвитку енергетичної галузі, залучення інвестицій в енергетику, реалізації оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
В конференції взяли участь представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Громадської ради при Міненерговугілля, НТЦЕ ДП «НЕК «Укренерго», Держенергонагляду, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, ДП «Енергоринок»; Інституту електродинаміки, Інституту проблем машинобудування, Інституту відновлювальної енергетики Національної академії наук України; НТУУ «Київський політехнічний інститут», Інституту енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «Київський політехнічний інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного університету радіоелектроніки, Національного інституту стратегічних досліджень, ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», ТОВ «Інститут інформаційно-аналітичних систем»; представники громадських організацій та громадських об’єднань: Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України, Асоціацій «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини», «Укргідроенерго»; Національної енергетичної компанії «Укренерго», ТОВ «ДТЕК»; енергогенеруючих компаній: ПАТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Центренерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго»; ПАТ «Укргідроенерго»; ПАТ «ДТЕК Крименерго», деяких обленерго; Академії енергетики України, ТОВ «Вітряний парк «Очаківський» тощо. В обговоренні взяли участь провідні спеціалісти підприємств та організацій енергетичної галузі, представники ЗМІ.
Учасники конференції заслухали доповіді та інформаційні повідомлення щодо стану електроенергетичної галузі України, шляхів підвищення ефективності роботи електростанцій та електричних мереж, підвищення рівня технічної та екологічної безпеки їх експлуатації, виходячи з міжнародних зобов’язань України, забезпечення збалансованого розвитку відновлювальних джерел енергії з урахуванням особливостей їх функціонування в Об’єднаній енергетичній системі України, необхідності вдосконалення нормативно-правового забезпечення стратегічного розвитку енергетики України, підвищення інвестиційної привабливості електроенергетичної галузі, шляхів лібералізації ринку електроенергії та інноваційного розвитку енергетики України, складнощів з реалізацією окремих положень оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
На конференції зазначено, що на засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбулося 24 липня 2013 року (протокол №46), прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», однак на даний час остаточна оновлена редакція Енергетичної стратегії ще не опублікована.
Також визначено, що нинішній рівень енергетичної безпеки України за багатьма її складовими є незадовільним. Головними чинниками цього є надвисока енергоємність споживання енергетичних продуктів у галузях економіки і соціальній сфері; значна частка імпорту в балансі енергоспоживання з переважною часткою імпорту із однієї країни природного газу, ядерного палива, нафти; нераціональна структура паливно-енергетичних балансів; зниження ефективності виробництва і транспортування енергетичних продуктів; високий рівень шкідливого впливу об’єктів енергетики на навколишнє середовище.
Станом на кінець 2012 року 81% блоків теплових електростанцій і теплоелектроцентралей перевищили межу фізичного зношення у 200 тис. годин наробітку й потребують модернізації або заміни. Атомні блоки наближаються до закінчення строку проектної експлуатації: понад 70% атомних блоків потребуватимуть подовження строку експлуатації у найближчі 10 років.
Баланс потужності енергосистеми України характеризується дефіцитом як маневрених, так і регулюючих потужностей; частка гідроелектростанцій, які забезпечують основний обсяг маневрених потужностей, у загальному балансі потужностей не перевищує 9% за оптимального рівня у 15%. В результаті блоки ТЕС і ТЕЦ, спроектовані для роботи в базовому режимі, використовуються для підтримки змінної частини графіка навантаження енергосистеми.
На сьогодні 42,2% повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) напругою 220-330 кВ експлуатуються понад 40 років, 64,4% основного устаткування трансформаторних підстанцій випрацювали свій розрахунковий технічний ресурс.
Значні проблеми виникають у зв’язку з недостатністю пропускної спроможності ліній електропередачі для видачі потужності АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька) і передачі надлишкової енергії Західного регіону до центру й на схід країни; з недостатнім рівнем надійності енергопостачання АР Крим, Одеської та Київської областей; з некомпенсованістю електромережі ОЕС України з реактивної потужності і складністю забезпечення необхідного рівня напруги (Кримська, Центральна, Південна енергосистеми, східна і південна частини Донбаської енергосистеми).
У розподільних мережах значна кількість об’єктів також відпрацювала свій ресурс: 40,5% електричних мереж і 37,6% трансформаторних підстанцій потребують реконструкції або заміни. Недостатнє оснащення низьковольтних мереж компенсаторами реактивної потужності, а також неефективна система реконструювання потужності призводить до істотних відхилень напруги від нормативних значень.
Враховуючи зношеність основних фондів, для забезпечення надійності роботи ОЕС України при зростаючому попиті на електроенергію потрібна повномасштабна програма модернізації цих активів. А для реалізації цієї програми необхідно створити умови для підвищення активності інвесторів інвестувати в енергетичні об‘єкти, а також для зацікавленості підприємств галузі впроваджувати новітні технології.
Надзвичайно висока енергоємність ВВП країни, що у значній мірі пов’язано з існуючою тарифною системою, спонукає до впровадження вкрай необхідних реформ в енергетиці.
Викривлена система тарифоутворення. Занижені тарифи для населення є непереборною перепоною для впровадження енергозберігаючих заходів в житлово-комунальному секторі. Так звані «єдині тарифи» не дають позитивних правильних орієнтирів щодо територіального розміщення енергоємних виробництв, несуть у собі корупційну складову, і є непереборною перепоною для лібералізації існуючого ринку електроенергії.
Пріоритетними інвестиційними проектами визначені проекти по збільшенню маневрової потужності, розвитку теплової генерації і ядерної енергетики, підвищення надійності електропостачання, розвитку відновлювальних джерел енергії.
Відзначено, що для залучення інвесторів і забезпечення окупності інвестицій у модернізацію та нове будівництво в електроенергетиці потрібно:
- здійснити перехід на нову модель ринку електроенергії, яка передбачає відшкодування виробникам електричної енергії економічно обґрунтованих витрат, включаючи повернення на інвестований капітал;
- запровадити систему тарифоутворення, яка гарантує ринкове повернення на капітал з інвестицій в об’єкти природних монополій.
На конференції також обговорені питання, які пов‘язані з виконанням міжнародних зобов’язань України в рамках Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства щодо лібералізації ринку електричної енергії України, зменшення шкідливих викидів ТЕС і ТЕЦ. Зокрема стосовно імплементації Директиви 2003/54/ЄC про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії, Регламенту №1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії, Рішення Комісії 2006/770/EC, що вносить зміни до додатка до Регламенту №1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії, Директиви 2005/89/ЄC стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури, Директиви 2001/80/ЄС стосовно скорочення викидів тощо.
Міністерством енергетики та вугільної промисловості України здійснюються заходи щодо адаптації законодавства України до зазначених документів ЄС. Так частково адаптовано Директиву 2005/89/ЄC шляхом прийняття Закону України від 05.07.2012 № 5066-VI «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо забезпечення надійного (безперебійного) постачання електричної енергії споживачам та інвестування в інфраструктуру». Доопрацьовано законопроект про «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який готується до другого читання у Верховній Раді України. Продовжується розроблення галузевої програми по скороченню викидів ТЕС і ТЕЦ. Передбачається розроблення стандартів операційної безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи України, галузевої програми розвитку магістральних і міждержавних ліній електропередачі.
Учасниками конференції обговорено актуальні питання щодо технічного переозброєння об‘єктів електроенергетики для забезпечення їх ефективної роботи, розвитку відновлювальної енергетики, запровадженні інтелектуальних електричних систем на основі технологій Smart Grid, впровадження комплексних програм підвищення енергоефективності спільно зі зниженням до 2030 р. питомого споживання енергоресурсів в економіці на 30-35%.
На Конференції також обговорювалося питання підвищення ролі громадськості у формуванні та реалізації державної політики в електроенергетиці. Зміни в техніці і технологіях, великомасштабна приватизація базової виробничої сфери, нові вимоги до науки, освіти, виховання мають бути відображені у спрямуванні діяльності громадських організацій, зокрема традиційних професійних та громадських науково-технічних організацій. Актуальним є оновлення форм діяльності НТСЕУ як провідного інституту громадського суспільства в енергетичній сфері, створення власної стратегії розвитку.
Для залучення інвесторів і забезпечення окупності інвестицій у модернізацію та нове будівництво з метою реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року учасники науково-технічної конференції
В И Р І Ш И Л И:
1. Рекомендувати Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та національними комісіями:
1.1. Забезпечити створення умов для залучення зарубіжних інвесторів в паливно-енергетичний комплекс.
1.2. Активізувати роботу із залучення інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у паливно-енергетичному комплексі.
1.3. Здійснити низку необхідних заходів для переходу на нову модель ринку електроенергії.
1.4. Запровадити систему тарифоутворення, яка гарантує ринкове повернення на капітал з інвестицій в об’єкти природних монополій.
1.5. Розпочати розробку програм по модернізації теплової та атомної енергетики з урахуванням наукових досягнень вітчизняних установ, надав їм статус актів Кабінету Міністрів України.
1.6. Активізувати роботу із розв’язання проблем фінансового забезпечення підготовки до зняття з експлуатації енергоблоків АЕС; перегляду застарілих нормативних документів галузевого рівня; забезпечення максимально можливої участі вітчизняних підприємств у реалізації проектів нового будівництва на період до 2030 року; здійснення низки заходів з реконструкції та модернізації об’єктів атомної енергетики, які дозволять вдосконалити та значно збільшити виробництво електроенергії за порівняно незначних витрат.
До розробки і впровадження програм, проектів та заходів з модернізації теплової та атомної енергетики, обстеження та діагностики технічного стану енергетичного обладнання, продовження його робочого ресурсу, збільшення парку маневрених та регулюючих потужностей, вдосконалення систем автоматики, зниження шкідливих викидів і скидів широко залучати існуючі наукові та інжинірингові організації України. Забезпечити максимально можливу участь вітчизняних підприємств, зокрема АТ «ЛьвівОРГРЕС» і ДП «ДонОРГРЕС», які мають великий досвід роботи в галузі енергетики, – у реалізації проектів з введення потужностей на ТЕС, АЕС, ГЕС та участь у реконструкції і модернізації діючих енергоблоків.
1.7. Прискорити реалізацію проектів із заміщення природного газу українським вугіллям.
Приділяти особливу увагу можливості переведення ТЕС і ТЕЦ на вугілля українських родовищ погіршеної якості, рядове вугілля із застосуванням технології згоряння в циркулюючому киплячому шарі компанії «Babcock & Wilkoks» (США) силами українських фахівців і підприємств. При цьому взяти до уваги, що ФХЦКБ «Енергопрогрес» ВАТ «Котлотурбопром» розроблена низка енергетичних котлів 220-670 тонн пари/год високого та надвисокого тиску. Є можливість впровадження котлів на надкритичних параметрах пари по технології ЦКШ компанії «Babcock & Wilkoks».
1.8. При переході з моделі єдиного покупця на модель ринку двосторонніх договорів вирішити системні проблеми в енергетичному секторі, такі як перехресне субсидіювання, боргові зобов’язання, відміну єдиних тарифів, та впровадження стимулюючого тарифоутворення тощо.
1.9. Активізувати роботу з виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
1.10. Створити «Електроенергетичний інноваційний фонд» та визначити джерела його фінансування для впровадження пілотних проектів на основі науково-технічних розробок вітчизняних вчених у сфері електроенергетики, з метою реалізації зазначених розробок в Україні або продажу зацікавленим закордонним фірмам.
1.11. Прискорити створення умов для розвитку в Україні технологій Smart Grid при проектуванні і будівництві нових електроенергетичних об‘єктів.
1.12. Прискорити вдосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення безпеки постачання електроенергії. Завершити створення та оновлення нормативно-правової бази гідроенергетики, у тому числі ініціювання прийняття Верховною Радою України Закону України «Про безпеку гідротехнічних споруд», затвердження Концепції розвитку малої гідроенергетики, розроблення та прийняття нової редакції «Правила експлуатації водосховищ та гідроспоруд гідроелектростанцій».
1.13. Забезпечити належне фінансування пріоритетних інвестиційних проектів, зокрема проектів по збільшенню маневрової потужності, розвитку теплової генерації і ядерної енергетики, підвищенню надійності електропостачання.
1.14 При опрацюванні проектів реконструкції газомазутних енергоблоків та добудови незакінчених будівництвом газомазутних енергоблоків пріоритетним напрямком визначати виконання надбудови газотурбінними установками для покращення ситуації з маневровими потужностями енергосистеми.
1.15 Забезпечити впровадження міні-ТЕС на місцевих видах палива (відходи деревообробного виробництва, торф, солома та ін.) з впровадженням сучасних технологій та інженерних рішень провідних компаній, наприклад, «Axis Industries», «Axis Technologies», «Bioproektas», АТ «ЛьвівОРГРЕС»», які можуть забезпечити виконання всього комплексу робіт щодо поставки обладнання відомих виробників, будівництва, пуску, налагодження і подальшого гарантійного обслуговування цих установок.
1.16. При розробленні напрямів екологічної політики в електроенергетичній галузі особливу увагу приділяти використанню відходів ТЕС.
1.17. Для підвищення ролі персоналу в забезпеченні професійної діяльності в електроенергетичній галузі організувати розроблення та впровадження Методичних рекомендацій з організації та проведення обов‘язкових психофізіологічних оглядів працівників.
2. Національній академії наук України:
2.1. Забезпечити науковий супровід та надання консультативної допомоги щодо реалізації оновленої Енергетичної стратегії на період до 2030 р. із залученням науковців профільних інститутів Національної академії наук України.
2.2. Доручити профільним інститутам НАН України розширити та активізувати свою участь у розробці інноваційних проектів для енергетики України, в тому числі за окремими проблемно-орієнтованими напрямками її розвитку та окремих об’єктів.
Віце-президент, Голова Виконкому Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України
О.С. Дупак
Віце-президент НАК «ЕКУ», голова Громадської ради при Міненерговугілля України
С.І. Поташник
Член Центрального правління НТСЕУ, д.т.н., академік АТН України
Ю.Г. Куцан
Член Центрального правління НТСЕУ, директор ІПМаш НАН України, академік НАНУ, д.т.н., професор
Ю.М. Мацевитий
Департамент електроенергетики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
Л.В. Сухопарова
