Тези доповідей, виступів і пропозицій під час засідання колегії Міненерговугілля України 7 липня 2015 року
Присутні:
Прем’єр-міністр України – Яценюк А.П.,
Члени колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,
Представники компаній та підприємств паливно-енергетичного комплексу,
Керівники структурних підрозділів Міненерговугілля,
Головуючий на засіданні коллегії: Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир ДЕМЧИШИН.
Порядок денний засідання колегії «Про стан виконання Міненерговугілля завдань, визначених Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційною угодою та Стратегією сталого розвитку «Україна-2020».
ДЕМЧИШИН В. В. – Голова колегії
Основні стратегічні заходи реформування і розвитку ПЕК
У сфері реформування енергетичного сектора
- економічно обґрунтовані тарифи (прогнозоване збільшення тарифів протягом 2015-2017 (на 51% до 122,8 коп. кВтг (середньозважений рівень тарифу);
- реформування ринку електричної енергії за принципами ЄС (ЗУ про ринок електричної енергії (2015); ЗУ про НКРЕКП (2015); приватизація (2015-2016);
- інтеграція з транс’європейськими електричними мережами та енергетичними ринками (підготовка плану синхронізації енергосистеми України з європейською до 2020 р. (2015); дослідження об’єднання української і молдовської енергосистем з енергосистемою ЄС (2015);
- удосконалення процедури приєднання електроустановок до електричних мереж (внесення необхідних змін до законодавства (2015 рік).
У сфері реформування ядерно-енергетичного сектора
- підвищення безпеки енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації (реалізація Програми підвищення безпеки; продовження експлуатації у понадпроектний термін – 9 енергоблоків (9 ГВт);
- диверсифікація джерел постачання ядерного палива Westinghouse (поступове розширення експлуатації ТВЗ-WR на енергоблоках українських АЕС);
- модернізація інфраструктури та будівництво нових енергоблоків АЕС (денонсація угоди із РФ щодо добудови енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС; залучення інвестицій на будівництво блоків Х3/Х4);
- створення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) (будівництво об’єкта та інфраструктури, окупність проекту до 4-х років, економія 200 млн$/рік);
- розвиток існуючих та створення нових елементів ядерно-паливного циклу. Створення вітчизняного ядерно-паливного циклу для уникнення енергозалежності.
У сфері реформування вугільного сектора
- залучення стратегічних інвесторів;
- забезпечення ефективного функціонування вугледобувних підприємств;
- лібералізація вугільного ринку; біржова торгівля вугіллям;
- проведення консервації/ліквідації для зменшення збитків.
У сфері реформування газового сектора
- реалізація ЗУ «Про ринок природного газу» (дія положень з 01.10.2015);
- реорганізація НАК «Нафтогаз України» (Третій енергопакет);
- забезпечення прозорості видобувних галузей; оподаткування та спрощення відводу земельних ділянок;
- посилення корпоративного управління державними підприємствами.
Поточні інвестиційні проекти в паливно-енергетичному комплексі України
- реалізуються проекти на суму 2,6 млрд €, вибірка коштів становить 0,55 млрд €;
- готуються до підписання угоди (2015-2016) на суму 1,8 млрд $.
Підготовка до проходження опалюваного сезону 2015/2016
Забезпечення надійного енергопостачання споживачів:
- Затверджено прогнозний баланс на 2015 рік.
- Збалансовано роботу Об’єднаної енергосистеми України в умовах зниження споживання електричної енергії на 10,1%.
- Збільшено навантаження АЕС, коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС збільшився на 2,1% до 75%. Частка електроенергії, виробленої на АЕС, становить – 54%.
- Максимально завантажено блоки ТЕС, що використовують вугілля марки «Г» (70% від загального виробітку е/е на ТЕС).
- Завершується будівництво лінії електропередачи 750 кВ з Рівненської АЕС до Києва.
- Вдосконалюється система контролю за дотриманням граничних рівнів споживання електричної енергії та потужності та оперативного оповіщення населення про можливі відключення електромереж.
- Спільно з місцевою владою забезпечується розроблення графіків аварійних відключень електроенергії.
- Удосконалюється система тарифів (навантаження в нічний період).
- Збільшено надходження газу за реверсними поставками з Європи до 60 млн м3 на добу.
- Опрацьовано питання переведення енергоблоків електростанцій, що використовують паливо марки “А”, на спалювання вугілля марки «Г».
Формування запасів вугілля та природного газу, забезпечення ядерним паливом:
- Запаси вугілля на 06.07.2015 становлять 1,6 млн т., у т.ч. «А+П» – 0,6 млн т. та «Г» – 1,0 млн т. (у грудні 2014 року запаси становили 1,46 млн т.). Заплановано на 01.10.2015 – 2,7 млн т., у т.ч. за марками «А+П» – 1,4 млн т. та «Г» – 1,3 млн т.
- Щоденний моніторинг виробництва, транспортування вугільної продукції на ТЕС/ТЕЦ та реагування на відсутність вагонів, пошкодження інфраструктури через бойові дії, тощо.
- Готуються контракти з міжнародними трейдерами щодо поставок вугілля.
- Запаси природного газу на 06.07.2015 в ПСГ становили 12,1 млрд м3. Планується накопичити на 01.10.2015 року майже 19,0 млрд м3.
- Атомні станції забезпечені паливом на опалювальний період на 100%.
Підвищення рівня розрахунків за енергоносії та фінансове збалансування діяльності енергокомпаній:
- Постанова КМУ № 263.
- Запроваджуються рахунки із спеціальним режимом використання підприємствами ТКЕ та водоканалами
- Прийнято зміни до законодавства щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України». Станом на 26 червня, загальний рівень розрахунків за природний газ становить 75%.
- Забезпечено закупівлю вугілля марки «Г» у державних вугледобувних підприємств на 1 млрд грн.
- Подані проекти розпоряджень КМУ щодо фінансування закупівлі вугілля та природного газу.
- Переговори з ЄС щодо залучення 1 млрд дол. на оплату газу.
СВЕТЕЛІК О. Д. – заступник Міністра. Принциповий вибір України в частині повноцінної інтеграції до співтовариства європейських націй зумовлює і необхідність зміни підходів до формування Україною енергетичної політики, яка має відповідати принципам і практиці ЄС.
Стратегія є політичним документом, який формалізує політику держави, окреслює завдання для своєї системи державного управління та формує механізм концентрації всіх зусиль суспільства на досягнення цілей розвитку всього енергетичного сектору України.
Загальною метою Стратегії є забезпечення потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах у технічно надійний та безпечний, економічно ефективний та екологічно прийнятний спосіб для гарантування життєдіяльності суспільства в режимах звичайного та особливого стану.
Стратегія визначає: цільовий стан енергетичного сектору України; запровадження сучасних методичних підходів, прийнятих в країнах ЄС; цілісну систему державного управління реалізацією Стратегії.
Стратегія формує цільову траєкторію розвитку енергетичного сектору, забезпечуючи узгодженість його пріоритетів з більш широкими цілями суспільства та розглядаючи розвиток енергетичного сектору як складову сталого соціально-економічного розвитку України.
План розвитку ОЕС України на наступні десять років має сформувати засади нової енергетичної політики держави, відповідно до якої будь-який споживач або інвестор отримуватиме як чітке розуміння щодо поточних умов та наявної проблематики в роботі галузі, так і сигнал про готовність держави спільно вирішувати будь-які питання, що виникають при задоволенні його потреб в електричній енергії. Прозорі умови функціонування галузі, відкритість та відповідальність усіх її суб’єктів, конкурентність середовища та економічно обґрунтоване ціноутворення – основні чинники розвитку реального сектору економіки та добробуту громадян держави.
Відповідно до вимог Третього енергетичного пакету ЄС структура першочергових завдань реформи повинна включати:
- правила функціонування ринків електроенергії, зокрема дерегуляцію цін на електроенергію;
- створення незалежних структур для передачі та розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності).
- реалізацію основних положень Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та Закону України «Про електроенергетику», доопрацьовані з урахуванням вимог Третього енергетичного пакету. Крім того, у прикінцевих положеннях передбачено внесення змін до інших Законів України.
Головною проблемою разом із дефіцитом вугілля залишається підготовка генеруючого обладнання до роботи у зимових умовах: з’являється загроза невиконання ремонтів блочного обладнання та, як наслідок, неотримання паспортів готовності до проходження зими. Державна інспекція повинна провести – перевірки виконання необхідного обсягу ремонтів, оптимізації та пошуку можливості максимально скоротити ці обсяги.
Сподіваємось на вирішення фінансових проблем генеруючих компаній.
Розраховуємо на забезпечення мінімально необхідної кількості:
– вугілля – марки «ГД» та місячний запас марки «АШ»;
– «аварійний» запас мазуту;
– збереження до зими планового рівеня води у водосховищах.
Для забезпечення збалансування енергетичної системи в умовах дефіциту ресурсів продовжуємо спільну із обласними адміністраціями роботу щодо дотримуванням встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності. Доповідач відзначив, що якщо прибрати Енергоринок, то безпосередньо продавцем буде три ринки:
ринок прямих договорів;
біржа;
балансуючий ринок.
ДЕМЧИШИН В. В. – Голова колегії наголосив, що ринок буде формуватися фазами протягом декількох років. Тим часом ми будемо шукати методи, яким чином оплатити дорогу генерацію і встановити пільги дешевій.
ЯЦЕНЮК А. П., Прем’єр-міністр України наголосив, що основне завдання нової моделі енергетичного ринку це – демонополізація та конкуренція, які передбачають іншу ціну за іншу якість послуг.
Прем’єр-міністр України доручив:
- Протягом вересня – жовтня організувати та провести тестування роботи ринку прямих договорів.
- У вересні підготувати доповідь Уряду про технічну готовність системи до проходження осінньо-зимового періоду 2015/2016 року.
- Підготувати пропозиції щодо посилення умов приватизації енергетичних компаній з чіткими та жорсткими вимогами стосовно роботи нових власників.
МАРТИНЕНКОВ І. М., перший заступник Міністра розповів про Концепцію реформування державних підприємств вугільної галузі.
Для оптимізації роботи державних підприємств вугільної галузі пропонується:
– 24 шахти (перспективні), які мають понад 1,0 млрд т. промислових запасів вугілля і можливість у найкоротші терміни виходу на беззбиткову роботу перевести до складу Державної вугільної компанії (ДВК).
– 5 шахт з низькими техніко-економічними показниками, високим зносом шахтного фонду, великими обсягами капітальних інвестицій, передбачаються до консервації з червня поточного року.
– 6 шахт, які закінчують відпрацювання промислових запасів або не мають можливості виходу на беззбиткову роботу при значних капітальних інвестиціях, передбачаються до фізичної ліквідації з червня поточного року.
– Створення в структурі ДВК 3-ох виробничих дирекцій: Донецької, Луганської та Західноукраїнської та ліквідація 7-ми апаратів управління виробничих об’єднань державних підприємств (ДП) загальною чисельністю 733 особи.
– Перетворення 4-х державних підприємств (самостійних шахт) у відокремлені підрозділи ДВК.
– На стадії передачі шахт до консервації та ліквідації здійснити оптимізацію підпорядкованості підприємств допоміжного призначення та об’єктів соціальної інфраструктури.
ДЕМЧИШИН В. В. – Голова колегії, повідомив, що залучено зовнішніх спеціалістів для розробки зазначеної Програми і протягом трьох тижнів ця Програма буде внесена на розгляд Кабінету Міністрів України.
ЯЦЕНЮК А. П. – Прем’єр-міністр України дав доручення:
- До вересня направити на розгляд до Кабінету Міністрів України скоригований проект концепції, Державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості на 2015- 2020 роки.
- Опрацювати питання щодо розподілу 2 млрд грн. на придбання вугілля.
- Опрацювати питання щодо диверсифікації джерел постачання вугілля.
- Підготувати для подання на розгляд Кабінету Міністрів України прогнозний баланс енергетичних ресурсів України.
ДІДЕНКО І. М. – заступник Міністра розповів про реформування в нафтогазовій промисловості, порівняв споживання газу в Україні та ЄС; навів приклади співвідношення витрат на комунальні послуги до середньої зарплати в Україні та ЄС.
Доповідач наголосив, що після прийняття Закону України «Про ринок природного газу» облгази, які збирають майже 100% оплати за газ, є монополістами. Пасивну позицію в цьому питанні займає Фонд держмайна.
Також, попри всі законодавчі акти, які були прийняті, є велика проблема споживання неоплачуваного газу. На сьогодні серед завдань є робота над китайським кредитом.
Відзначив, що на сьогодні переробка нафти всього 1,8 млн т.
Запропонував запровадити поступовий механізм європейського документообігу.
КОБОЛЄВ А. В. – Голова правління НАК «Нафтогаз України» розповів про пріоритетні проекти Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020»:
Модернізація газотранспортної системи України
- Метою здійснення інвестиційного Проекту «Реконструкція, капітального ремонту та технічного переоснащення магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» є підвищення надійності, прозорості, ефективності та комерційної привабливості діючих транспортних маршрутів.
- Реалізація проекту сприяє:
- забезпеченню безперебійного і надійного транспортування газу на перспективу до 2040 року (забезпечення транзиту газу через територію України до країн Європи на рівні 120 млрд куб. м на рік);
- проектної продуктивності газопроводу до 29.2 млрд куб. м на рік;
- зменшенню витрат паливно-енергетичних ресурсів (паливного газу – 166,75 млн куб. м на рік та мастила ТП-22С-16,2 т на рік);
- зменшенню викидів CO2 та NOх.
Будівництво інтерконектору Україна – Польща
- Україна є найбільшою у світі країною-транзитером природного газу. Українська ГТС, що пов’язує найбільших постачальників природного газу з країнами-споживачами Європи, дає змогу Україні бути одним із ключових гравців у газовому бізнесі. Подальший розвиток енергетичної інфраструктури для посилення інтеграції з Європою є центральним елементом енергетичної стратегії країни.
- Будівництво інтерконектору між Україною та Польщею протяжністю 110 км підвищить транзитну спроможність між країнами на 400% до 8 млрдм3/р. (від поточного рівня 1,5 млрд м 3/р.)
- Разом із реалізацією запланованого інтерконектора Польща-Словаччина проект уможливить двосторонні потоки природного газу між Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Україною, а також доступ до газового хабу Баумгартен (Австрія).
Реалізація проекту дозволить:
– Підвищити імпортну спроможність з країн Європи на 53%
– Задовольнити близько 40% потреби України в імпорті газу
– Доступ до газосховищ України для країн Європи з об’ємом 9 млрдм3
– Доступ до найкоротшого маршруту Каспійського газу до Європи
– Використовувати ГТС України як «коридор екстрених поставок» (emergency Route) природного газу до країн Європи.
НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю. О. – Президент ДП НАЕК «Енергоатом» розповів про основні напрями розвитку ядерно-енергетичного комплексу України, які забезпечуються виконанням Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
Завдання з модернізації та розвитку ядерно-енергетичного комплексу України
- зняття системних і технологічних обмежень потужності енергоблоків АЕС та відповідне збільшення виробництва атомної електроенергії;
- забезпечення надійності постачань свіжого та поводження з відпрацьованим ядерним паливом;
- підвищення безпеки та продовження строку служби діючих енергоблоків АЕС;
- нове ядерне будівництво;
- відповідне формування нормативно-правової бази для реалізації інвестиційних програм у галузі.
Доповідач також надав пропозиції до проекта рішення колегії:
Міністерству енергетики та вугільної промисловості України сприяти прискоренню:
- затвердження проекту розпорядження КМУ про вилучення і надання у постійне користування земельних ділянок із зміною їх цільового призначення для реалізації проекту «Реконструкція ВРП-750 кВ ВП ЗАЕС»;
- розгляду на засіданні Науково-технічної ради Мінрегіону та узгоджувальній нараді скликаній в Міненерговугілля, за участю представників Мінфіну питання погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження проекту «Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота першого – третього блоків на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС»;
- вирішення питання щодо отримання ДП «НАЕК «Енергоатом» у постійне користування земельних ділянок у Чорнобильській зоні відчуження для будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива та під’їзної залізничної колії до нього;
- вирішення питання щодо включення в 2015 році в тариф на електроенергію, вироблену ДП «НАЕК «Енергоатом», коштів в сумі 556 млн грн. для забезпечення реалізації у 2015 році проекту спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива;
- направлення проекту постанови КМУ від 7 грудня 2011 року №1270 «Про затвердження Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» до Мін’юсту для проведення правової експертизи;
- розгляду Мін’юстом проекту розпорядження КМУ «Щодо питань будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС»;
- затвердження проекту розпорядження КМУ «Про уповноваження Міністра енергетики та вугільної промисловості України на письмове повідомлення про розірвання Угоди між КМУ та Урядом РФ про співробітництво в будівництві енергоблоків ХАЕС-3, 4»;
- розгляду в Міністерстві закордонних справ проекту Закону України «Про денонсацію Угоди між КМУ та Урядом РФ про співробітництво в будівництві енергоблоків ХАЕС-3, 4»
- подання до Центральних органів виконавчої влади (Мінфіну, Мінеконорозвитку, Мінрегіону, НКРЕКП, ДІЯРУ) для розгляду проектів розпоряджень КМУ стосовно затвердження титулів будов:
- «ВП ЗАЕС. Реконструкція ВРП-750 кВ для підключення ПЛ-750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська»;
- «Реконструкція відкритої розподільчої споруди 750 кВ Рівненської АЕС (коригування)»;
- «Запорізька АЕС. Учбово-тренувальний центр. Корпус «Г». Завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС в цілому. Промбудівництво. Коригування».
ЯЦЕНЮК А. П., Прем’єр-міністр України, звернувся до Голови Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з питання нарахування комунальних тарифів.
ВОВК Д. В., голова НКРЕКП, розповів, що наказом НКРЕКП від 02.06.2015 № 178 створено Робочу групу щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення. До Робочої групи увійшли представники НКРЕКП та провідних міжнародних аудиторських компаній Deloitte, PwC, EY та KPMG. Робоча група показала всі розрахунки і підтвердила, що розрахунок був здійснений вірно.
Цей документ розміщено на офіційному сайті НКРЕКП
ЯЦЕНЮК А. П., Прем’єр-міністр України, зупинився на проблемних питаннях:
– забезпечення України власним газом через 10 років, збільшення обсягів власного видобутку і зменшення споживання;
– розслідування Антимонопольного комітету України щодо монопольного становища російського Газпрому на українському ринку;
– підписання 3-стороннього протоколу і 2-сторонньої угоди у тому самому форматі, як було підписано в минулому році на постачання російського газу до України;
– забезпечення проходження ОЗП та транзиту газу в повному обсязі до ЄС;
– прийняття рішення Урядом щодо заступника Міністра Кабінету Міністрів України з питань енергетичних реформ, який буде працювати над питанням не тільки реформ, але і субсидій;
– публічна приватизація Центренерго;
– зняття з посади керівника Укрінтеренерго;
– надання публічних відповідей щодо діяльності ДП НАЕК «Енергоатом»;
– прозорість в енергетичному секторі;
– рішення Уряду про денонсацію Угоди з РФ;
– кількість коштів на будівництво Дністровської ГАЕС;
– створення єдиної вертикально-інтегрованої об’єднаної нафтової компанії України;
– питання стосовно розрахунків обленерго (борг 6 млрд грн.)
Прем’єр-міністр України дав доручення:
- Опрацювати оновлену Енергетичну стратегію та подати на затвердження Кабінету Міністрів України.
- Подати на розгляд Верховної Ради України Закон України «Про НКРЕКП».
- За невідкладною процедурою подати на розгляд Кабінету Міністрів України рішення Уряду про денонсацію Угоди з РФ.
- Провести загальні збори акціонерів, призначити нового Голову правління Компанії «Укрнафта».
- Розглянути питання щодо створення єдиної вертикально-інтегрованої об’єднаної нафтової компанії України.
- Підготувати пропозиції щодо посилення роботи з обленерго стосовно повноти сплати за електричну енергію та погашення боргів минулих періодів.
КАСІЧ Ю. П., в.о. директора ДП «НЕК Укренерго» розповів про:
– Проект видачі потужності РАЕС та ХАЕС. Кредити ЄБРР та ЄІБ – 300 млн євро. Будівництво ПЛ напругою 750 кВ Рівненська АЕС – ПС “Київська” та двох заходів ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС “Київська” та ПЛ 330 кВ Чорнобильська АЕС – Сєверна на ПС “Київська”, а також розширення та модернізація ПС 750 кВ «Київська» шляхом встановлення другого автотрансформатора 750/330 кВ потужністю 1000 МВт;
Проект будівництва повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – ПС «Каховська». Кредити ЄБРР та ЄІБ – 350 млн євро. Будівництво ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська та нової ПС 750 кВ «Каховська» з установкою першого та другого автотрансформатора потужністю 1000 МВА кожний, а також будівництво двох заходів:
ПЛ 330 кВ Новокаховська–Островська на ПС 750 кВ «Каховська» з реконструкцією ПС 330 кВ «Островська» та заходу ПЛ 330 кВ Новокаховська–Херсонська на ПС 750 кВ «Каховська» з реконструкцією ПС 330 кВ «Херсонська»
Найбільш проблемні питання:
– Складність реалізації процедури вирішення питань із землевідведення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об’єктів електроенергетичної інфраструктури. Для спрощення і удосконалення процедури на розгляд Верховної Ради України внесено Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок при наданні їх для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (за реєстраційним № 2155 від 17.02.2015 р.).
– Затримка оплати послуг ДП «НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Так, відсоток оплати наданих послуг державним підприємством «Енергоринок» станом на 01.07.2015 складає 78,47 %, що на 3,99 % менше, ніж за аналогічний період 2014 року. При цьому обсяг недоотриманого фінансового ресурсу складає 392,301 млн грн. (без ПДВ), що унеможливлює вчасну реалізацію компанією заходів із розвитку, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів магістральних електричних мереж. Потребує вжиття заходів щодо покращення фінансової дисципліни на ринку електричної енергії України.
– Через фактичну відсутність державного нагляду (контролю) в електроенергетичній сфері, призупинення планових перевірок на 2015 рік, втрачається контроль з боку держави за суб’єктами господарювання у сфері енергетики і вжиттям ними необхідних заходів, спрямованих на забезпечення надійної роботи ОЕС України, насамперед в ОЗП 2015-2016 рр., що очікується вкрай важким. Для упередження згаданої проблематики Кабінетом Міністрів України має бути забезпечено безстроковий дозвіл Державним інспекціям з енергетичного та технічного нагляду на здійснення перевірок (обстежень) стану технічної експлуатації об’єктів електроенергетики, незалежно від форм власності, у тому числі тих, які мають стратегічне значення для забезпечення енергетичної безпеки держави.
СИРОТА І. Г.,Генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго», наголосив про проблеми досягнення і перспективні плани ПАТ:
Реконструйовано 65 гідроагрегатів
Приріст потужності на 293 МВт
Збільшення потужності за проектом в цілому – 350 МВт
1. Будівництво 1 черги Дністровської ГАЕС у складі 3-х гідроагрегатів:
Генераторний режим – 972 МВт
Насосний режим – 1263 МВт
Економія для енергосистеми України 1,2 млн т вугілля
2. Канівська ГАЕС:
4 гідроагрегати по 250 МВт
Сумарна потужність – 1000 МВт
3. Розширення Каховської ГЕС:
Потужність станції – 275 МВт
Термін будівництва – 6 років
Початок будівництва – 2017-2018 рр.
ПОГОРІЛИЙ В. В., Голова Незалежної галузевої профспілки енергетиків України, зупинився на питанні: «Оплата праці на підприємствах ПЕК».
Він запропонував звернутися Міненерговугілля до НКРЕКП щодо перегляду нарахування заробітної плати підприємствам енергетики.
ТИМЧЕНКО М. В., Генеральний директор ТОВ «ДТЕК», зупинився на проблемах проходження ОЗП 2015/2016 року, а саме: проведенні ремонтних робіт, закупівлі вугілля, проведенні тендеру на закупівлю вугілля та ін.
ДМИТРИШИН В. І., Голова профспілки працівників нафтової та газової промисловості України, зупинився на питанні енергетичної незалежності, а саме збільшенні видобутку нафти та газу та врегулюванні питання зменшення рентної плати.
Окремо він зупинився на питанні щодо обрання нового голови ПАТ «Укрнафта».
ВОВК Д. В., Голова НКРЕКП, повідомив про проведення конкурсу на посаду нового голови ПАТ «Укрнафта». На сьогодні відібрано 6 претендентів, з яких 3 іноземця і 3 українця. Вимога номер один – це досвід роботи у великих нафтових компаніях.
У кінці цього тижня комісія з 6 претендентів вибере одного.
Голова колегії ДЕМЧИШИН В. В, запропонував внести всі пропозиції, надані членами колегії і виступаючими, до протокольного рішення колегії.
Члени колегії ухвалили проект рішення засідання колегії (стосовно розглянутого питання), вирішили в цілому взяти его за основу, доопрацювати з урахуванням зауважень і пропозицій.
