Заслухавши та обговоривши сучасний стан, проблеми та перспективи безпеки важливих та потенційно-небезпечних об’єктів паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), відповідно до програми роботи конференції, звертають на себе увагу наступні актуальні проблеми і питання.
Характерною сучасною ознакою та новацією стало те, що проблема безпеки об’єктів електроенергетичної галузі країни за багаторічну історію проведення науково-технічних форумів, конференцій і семінарів професійно розглядається вперше.
Якщо будь-яка технологія, техніка, технічні системи і структури продуктують та примножують ризики, загрози і небезпеки, то для таких техногенних видів не може бути майбутнього. Майбутнє має бути безпечним. Саме під таким девізом (гаслом) повинні розроблятися та створюватися новітні техніко-технологічні структури і системи.
Сучасні тенденції розвитку та прогресу базуються на процесах інтенсифікації різних видів людської діяльності. В особливості це відноситься до крупномасштабного промислового виробництва, що концентрує у собі значні матеріало-ресурсо-енергомісткі структури і системи. ПЕК є цьому переконливим підтвердженням. Робота таких інтенсифікованих структур висуває підвищені вимоги до надійного забезпечення безпеки, фізичного захисту та охорони об’єктів. При цьому необхідно відмітити, що об’єкти ПЕК переважно характеризуються як режимні, особливо важливі (ОВО), потенційно небезпечні (ПНО) та небезпечні (НО), критично важливі об’єкти енергетичної інфраструктури з різко визначеним резонансним (соціально-вибуховим гостро загострено) характером навіть міжнародного значення, від безпечної роботи та функціонування яких в значному ступені залежить не тільки безпека галузі, економіки, але й національна безпека країни.
Системний аналіз стану безпеки та наслідків від виникнення нестандартних, аварійних та надзвичайних ситуацій обтяжуючого характеру переконливо свідчить про зростання питомої ваги людського фактору у спричиненні деструктивних, руйнівних станів, процесів і ситуацій.
стрімкий розвиток автоматизації та кібернетизації сучасних виробництв ще у більшому ступеню загострив цю особливість, зокрема на рівні прийняття відповідальних рішень на об’єктовому рівні, особливо в умовах функціонування важливих, потенційно-небезпечних, небезпечних виробництв та підприємств від діяльності яких залежить не тільки безпека галузі (ПЕК), безпека економіки але й національна безпека країни.
Здавалося б навпаки, людський фактор в умовах техніко-технологічного прогресу повинен поступово витискуватися, зникати з рівня оперативного управління та оперативного прийняття рішень. Але це справедливо та безпосередньо стосується виключно рівня відповідальності управління нижчої ланки технологічних та виробничих процесів, у той час коли середня та, в особливості, вища ланка управління та прийняття остаточного рішення щодо інтегрованої життєдіяльності об’єкта було і залишається прерогативою і сферою професійної відповідальності людини. При цьому справедливе твердження: «Чим вище ступінь (щабель) відповідальності, тим більше вимог адекватності професійного, в особливості психофізіологічного характеру, висувається до особи, що покликана (має) приймати остаточне, виважене рішення». Катастрофа на ЧАЕС є сумним підтвердженням наведеного висновку.
Якщо розглянути модель загроз і небезпеки у логічному сегменті «очікуваність – неочікуваність», то, навіть за умов високої професійності, особа з ексцентричними або патологічно низькими показниками психіки може раптово. неочікувано «вибухнути», згенерувати стан загроз і небезпек. Ще гіршою, більш загостреною, може статися ситуація, коли особа, як попередньо спланований злочинний мутант, з утаємничиними злочинними намірами, легалізованим шляхом у якості службовця або робітника підприємства, штатного працівника проникає у середину об’єкту, де через певний час раптово здійснює свої злочинні наміри, перетворюючися при цьому із зовнішнього у внутрішнього ворога. Тому соціально-психологічна ідентифікація в тому числі з використанням поліграфічних методів став потребою часу. Слід пам’ятати, що 80 відсотків успіху у здійсненні злочинних намірів пов’язано з неочікуваною раптовістю.
З метою унеможливлення та запобігання подібних ситуацій надзвичайно актуальною вимогою часу стає поглиблене психофізіологічне обстеження на професійну придатність та безпеку життєдіяльності, в особливості осіб, що залучаються до функціонування важливих, особливо важливих, потенційно небезпечних та небезпечних об’єктів, а також професійної діяльності силових структур, фізичного захисту і охорони, правозахисних органів з гострим соціально-резонансним ефектом.
Забезпечення безпеки – актуальні вимоги часу. З кожним днем, з плином часу роль і значення безпеки в процесах життєдіяльності стрімко зростає.
Реальну безпеку необхідно творити, розбудовувати, створювати постійно. За безпеку необхідно своєчасно платити, щоб потім гірко і безвідрадно не розраховуватися, якщо це ще буде можливо.
Сучасний стан розвитку науки і техніки, технологій вимагає нового підходу до забезпечення стійкого та безпечного функціонування об’єктів, що повинен здійснюватися через апріорний, випереджаючий причинно-наслідковий прогноз (метод індуктивного синтезу) вірогідних небезпечних станів та подій до можливого факту їх практичного виникнення, що у наслідок повинно стати потужним та ефективним запобіжним фактором загроз і небезпек та гарантом стійкого функціонування об’єктів ПЕК.
Відомо, що об’єкти ПЕК відчувають два види загроз і небезпек – внутрішнього та зовнішнього характеру. Внутрішні виникають та розвиваються з середини у напрямку до периметру об’єкту, у той час, коли зовнішні – навпаки, формуються та поляризуються (спрямовуються) із зовнішнього середовища спочатку до периметру об’єкту, а потім безпосередньо до самого об’єкту.
До внутрішніх загроз і небезпек, з точки зору виникнення, дії негативних факторів та деструкцій, відносяться: збій, зупинка, відмова, поломка, аварія, вибух, руйнування, надзвичайна ситуація, катастрофа. Причинами цьому є недоробки та недосконалість інженерно-технічного обладнання, технологічності процесів, помилки в управлінні, низька, невідповідна кваліфікація персоналу, несанкціонований доступ, зловмисництво, саботаж, диверсія тощо. При цьому, чим об’єкт більшої потужності, тим більше від його функціонування залежить вплив на оточуюче середовище.
Відносно зовнішніх загроз і небезпек, то вони можуть носити характер несанкціонованого доступу зі злочинними намірами, викраденням, диверсіями, терористичними актами тощо, різного ступеню загострень та ускладнень. Якщо проблема забезпечення безпеки від внутрішніх загроз і небезпек переважно практично частково вирішується, то забезпечення безпеки від зовнішніх загроз і небезпек залишається досить проблематичною. Тому існуюча система фізичного захисту і охорони об’єктів інфраструктури енергетики настійливо вимагає стрімкої професіоналізації (ефективної підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів захисно-охоронної діяльності), в тому числі з урахуванням вимог міжнародного співтовариства, зокрема ОБСЄ, членом якого є Україна.
Необхідно зауважити, що злочинний світ не «стоїть на місті», він постійно удосконалюється та використовує сучасні технічні засоби нападу, що формує нову якість більш досконалих загроз і небезпек. Тому надзавдання служб фізичного захисту і охорони перш за усе полягає у інноваційному підході випереджаючій підготовці, сучасній високоефективній технічній оснащеності, більш високому ступеню організованості, відповідальності, ефективності та оперативності відносно злочинних осіб та деструктивних намірів злочинних угруповань. Крім цього, сучасні умови забезпечення безпеки настійливо диктують нові якості спеціалістам захисно-охоронної діяльності – це висока культура безпеки, моральність, етика, громадянськість, гармонія, гуманність тощо.
На шляху досягнення нової якості у підвищенні ефективності діяльності силових структур, фізичного захисту і охорони необхідно:
1. Відповідно до наказу Мінпаливенерго за № 322 від 09 червня 2008 р. прискорити перетворення об’єктового «Центру підготовки та підвищення кваліфікації та сил реагування» на базі ДП «38 ВІТЧ» (м. Дніпродзержинськ) на галузевий із виділенням відповідного матеріально-технічного та фінансового забезпечення з наданням організаційно-методичної допомоги.
2. Сприяти залученню до розбудови та діяльності Центру можливостей споріднених та зацікавлених міжнародних організацій.
3. Розробити методику раннього виявлення загроз і небезпек з метою ефективного, практичного запобігання та мінімізації негативних наслідків.
4. Підготувати до видання та видати підручник з питань фізичного захисту та охорони об’єктів ПЕК в сучасних умовах.
5. Підготувати і провести конкурс на кращі, більш ефективні розробки з питань ідентифікації та присічення несанкціонованого доступу до потенційно-небезпечних об’єктів в системі захисно-охоронної діяльності.
6. Розробити практичні типові методики антитерористичної діяльності відносно важливих об’єктів ПЕК.
7. Провести ґрунтовне дослідження ризиків, загроз і небезпек від радонового впливу на організм людини у складі дихальної суміші газоповітряного середовища з опрацюванням захисних, упереджуючих методів і технологій.
8. Провести дослідження щодо розбудови культури і етики у діяльності силових структур, зокрема фізичного захисту і охорони з подальшим виданням окремою збіркою.
9. Провести дослідження медико-психофізіологічного забезпечення професійної діяльності силових структур, в т.ч. фізичного захисту і охорони, правозахисних та керівних органів (зокрема у паливо-енергетичному комплексі).
10. Розробити Положення про здійснення медико-психофізіологічної експертизи щодо професіонального відбору та спеціалізованих тренінгів спеціалістів вищого (керівного складу) та інших рівнів відповідальних працівників та захисно-охоронних підрозділів, що здійснюють діяльність на потенційно-небезпечних та особливо небезпечних (в першу чергу) об’єктах ПЕК.
11. Розробити Програму підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів медико-психофізіологічного забезпечення професійної діяльності силових структур, фізичного захисту, охорони та правозахисних органів (правопорядку).
12. Організувати та провести науково-практичну конференцію з проблем медико-психофізіологічного забезпечення з подальшим виданням та розповсюдженням матеріалів конференції.
13. Підготувати та видати навчально-методичний посібник з медико-психофізіологічного обстеження на професійну придатність у силових структурах.
14. Організувати цикл лекцій з проблем медико-фізіологічного забезпечення для керівного складу Мінпаливоенерго та підприємств ПЕК.
