На засіданні було заслухано доповідь представника в Україні компанії “Superior Performance Energy” Юрія Коренева. Доповідач зазначив, що зріджений природний газ (ЗПГ, LNG) може використовуватися як основне, альтернативне, резервне або аварійне джерело природного газу. Особливого значення його використання набуває для автономного та резервного енергопостачання, критичної інфраструктури, промислових підприємств, котелень і когенераційних установок.
У Європі сформована розгалужена інфраструктура малотоннажного LNG, яка включає об’єкти зберігання, перевантаження, автомобільного відвантаження, бункерування та регазифікації ЗПГ. Розвиток цієї інфраструктури розглядається як один із напрямів підвищення диверсифікації та стійкості газопостачання.
Перспективним напрямом є поєднання мобільних або швидкомонтованих генеруючих установок з мобільною LNG-інфраструктурою. Такий підхід може забезпечувати автономне та резервне електропостачання об’єктів, не підключених до достатньо надійної газотранспортної або електричної інфраструктури.
Важливим елементом децентралізованої енергетики є локалізована генерація на базі мікромереж, які можуть об’єднувати відновлювані джерела енергії, системи накопичення електроенергії, газопоршневі або газотурбінні установки та резервні джерела газопостачання, зокрема LNG.
За масштабом споживання LNG доцільно розглядати малі автономні об’єкти, середні споживачі потужністю орієнтовно 0,5–4 МВт та великі промислові й енергетичні об’єкти. До середньої категорії можуть належати котельні, когенераційні установки, пекарні, об’єкти критичної інфраструктури та інші локальні енергетичні споживачі.
Стаціонарний LNG-комплекс, як правило, включає кріогенну ємність для зберігання ЗПГ, вузол приймання та зливу LNG, кріогенний насос, регазифікаційну установку (випарник), систему регулювання та редукування тиску, вузол обліку, систему автоматизації та безпеки, а також відповідні трубопроводи й запірно-регулюючу арматуру.
На думку Юрія Коренева, перспективним є поступовий перехід від залежності від імпортованого природного газу до децентралізованої моделі газо- та енергопостачання, за якої природний газ власного видобутку, біометан та інші газоподібні енергоносії вироблятимуться або отримуватимуться з локальних джерел, а за необхідності — стискатимуться або зріджуватимуться на місцевому рівні. До таких джерел можуть належати власний видобуток природного газу, відходи сільського господарства, органічні відходи та стічні води.
Накопичений досвід експлуатації мобільних газотурбінних установок, паливом для яких є природний газ, що може постачатися у вигляді ЗПГ з подальшою регазифікацією, створює технологічну основу для подальшої адаптації таких установок до роботи на водні (H₂), у тому числі шляхом використання сумішей природного газу з воднем. Це може сприяти декарбонізації та зниженню викидів в енергетиці.
Учасники відзначили актуальність поєднання мобільних газотурбінних установок і мобільних систем постачання ЗПГ для розвитку мікромереж в Україні, зокрема для резервування енергопостачання об’єктів критичної інфраструктури. Водночас було відзначено складність реалізації таких рішень, зокрема щодо організаційно-правових та договірних відносин між потенційними власниками мобільних газотурбінних установок та енергетичними організаціями.
Радник Генерального директора ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО», міжнародний експерт СІГРЕ, член Науково-технічного комітету ГО «НТСЕУ» Володимир Гомонай поінформував учасників про аналітичні матеріали Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), зокрема щодо тенденцій розвитку світової електроенергетики, зростання попиту на електроенергію, ролі вугілля та динаміки розвитку сонячної енергетики, а також про проведення 6–9 жовтня у м. Кам’янці-Подільському конференції НТСЕУ з питань трансформації розподільних мереж.
