Мета конференції – формування громадської думки щодо проблемних питань модернізації та реконструкції об’єктів електроенергетичного комплексу України та їх науково-технічного супроводу, доведення до керівних органів законодавчої та виконавчої влади громадського бачення стратегії розвитку енергетики країни, основних засад державної інноваційної та інвестиційної політики України в електроенергетичній галузі, зокрема:
- перспектив розвитку Об’єднаної енергетичної системи України;
- обсягів та технічних рішень при реконструкції та модернізації об’єктів електроенергетики;
- проблемних питань реалізації інвестиційних проектів модернізації об’єктів електроенергетики та їх науково-технічного супроводу;
- проблемних питань законодавчого, нормативно-правового та нормативно-технічного забезпечення будівництва, реконструкції та модернізації енергетичних об’єктів та умов адаптації ОЕС України до вимог ЄС;
- методичного забезпечення нормативного рівня експлуатації енергоспоживаючого обладнання.
Особливу увагу було приділено обговоренню завдань актуалізації і удосконаленню стратегічних планів розвитку енергетики країни, досягненню економічної ефективності електроенергетичної галузі, економічної та екологічної безпеки держави.
Учасники конференції зазначили, що реформування електроенергетичної галузі має забезпечити її сталий розвиток, який повинен здійснюватись із врахуванням як стану, проблем та завдань енергопостачання країни, так і мінімізації загроз енергетичній і національній безпеці держави.
Учасники конференції зазначили, що для реалізації інвестиційних проектів модернізації об’єктів електроенергетики необхідно забезпечити:
- розвиток виробництва високотехнологічної продукції енергетичного машинобудування, електротехніки та приладобудування;
- відтворення цілісної системи науково-технічного супроводу та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів реконструкції та модернізації об’єктів електроенергетичної галузі;
- інтеграцію у європейський і світовий енергетичний простір вітчизняної освіти, науково-технологічної, проектно-конструкторської та виробничої сфери в галузі енергетики;
- підтримку наукових закладів у проведенні фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок, спрямованих на забезпечення технологічного розвитку електроенергетичної галузі України.
На конференції розглянуто стан адаптації законодавства України до законодавства ЄС стосовно проблеми нормативно-правового врегулювання захисту національних інтересів, забезпечення конкурентоспроможності економіки держави, створення механізмів позабюджетних джерел фінансування науково-технічних, проектно-конструкторських, дослідно-промислових робіт, інші питання. Учасники конференції звернули увагу керівників ПЕК України та Кабінету Міністрів на вкрай низький рівень бюджетного фінансування наукових розробок. Обсяги виділених коштів на наукові, дослідні та проектно-конструкторські розробки у 2010 році склали всього 12 млн. 372 тис.900 грн., тобто на рівні 2009 року, без урахування інфляційних процесів та кризових явищ в економіці, в тому числі в енергетичній галузі.
Учасники конференції підтримали ініціативи, спрямовані на широке впровадження екологічно чистих технологій в енергетичному виробництві та суттєве збільшення використання нетрадиційних, поновлювальних джерел енергії, енергозберігаючих технологій і вважають, що координацію цих робіт має здійснювати Мінпаливенерго як орган виконавчої влади відповідальний за забезпечення країни паливом та енергією. (Перелік розглянутих на конференції проектів реконструкції та модернізації об’єктів електроенергетики і рекомендованих прогресивних технологій для галузі енергетики додається).
Учасники науково-технічної конференції вирішили:
1. Рекомендувати Мінпаливенерго звернутися до Кабінету Міністрів і до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з пропозиціями:
1.1. Передбачати в Законі України про Державний бюджет України на 2011 та на кожний наступний рік планомірне збільшення обсягів фінансування наукової та науково-технічної сфери з досягненням у 2011 році рівня цього показника – 1,7 відсотка від ВВП, що визначено у статті 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
1.2. Збільшити до необхідного економічно обґрунтованого рівня обсяги фінансування науково-технічного супроводу:
– проектів реконструкції і модернізації об’єктів електроенергетики, проведення відповідних наукових досліджень і експертної оцінки громадськими організаціями запропонованих проектів;
– розробки основних програм і правил розвитку ПЕК, доопрацювання існуючої Енергетичної стратегії України, її подальший моніторинг та корегування.
2. Рекомендувати центральним органам законодавчої та виконавчої влади України розробити проекти законодавчих та нормативно-правових актів, які б забезпечили реальне функціонування механізмів щодо пожвавлення науково-технічної та інноваційної діяльності.
3. Звернутись з пропозицією до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розглянути питання щодо:
3.1. Законодавчого забезпечення підвищення інвестиційної привабливості паливно-енергетичного комплексу України;
3.2. Реалізації ринкових принципів тарифної політики, спрямованої на забезпечення функціонування та розвитку енергетики, у т.ч. нетрадиційної та поновлювальної.
4. Звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням:
4.1. Передбачити у Програмі діяльності Кабінету Міністрів обов’язкове проведення громадських обговорень проектів законодавчих актів і нормативних документів, проектів відомчих рішень, проектів короткострокових і середньострокових програм розвитку ПЕК.
4.2. Для забезпечення постійної взаємодії органів виконавчої влади з громадськими організаціями відновити діяльність Координаційної ради під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань енергетичної політики.
5. Рекомендувати Мінпаливенерго України створити підрозділ з трансферу технологій відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» і відповідної постанови Кабінету Міністрів України, у якій передбачено утворення структурних підрозділів з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності у всіх органах виконавчої влади, а також у складі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств і НАН України.
6. З метою створення ефективної галузевої інноваційної системи розвитку електроенергетичної галузі України рекомендувати Мінпаливенерго, НЕК «Укренерго», НАК «Енергетична компанія України», НАЕК «Енергоатом» із залученням ОЕП «ГРІФРЕ», енергетичних компаній, наукових установ і проектних інститутів, науково-технічних громадських об’єднань енергетиків України:
6.1. Сприяти організації проведення громадських експертиз проектів законодавчих і нормативно-правових актів та визначальних рішень Мінпаливенерго з проблем розвитку галузі із залученням відомих вчених і фахівців енергетики, у тому числі членів Центрального правління НТСЕУ;
6.2. Запровадити із залученням громадськості моніторинг діючих та таких, що приймаються у сфері ПЕК, законодавчих і нормативно-правових актів з метою захисту інтересів підприємств ПЕК, інтелектуальної власності та ініціативних напрацювань науково-технічної громадськості;
6.3. Прийняти відповідне рішення щодо фінансової підтримки НТСЕУ, УкрЯТ, Ради старійших енергетиків України та ін. всеукраїнських громадських об`єднань при організації та проведенні симпозіумів, конференцій, семінарів тощо з метою широкого обговорення важливих для забезпечення діяльності та подальшого розвитку ПЕК України питань;
6.4. Посилити роль Громадської ради при Мінпаливенерго і Науково-технічної ради Мінпаливенерго України та запровадити обов’язковість розгляду на їх засіданнях планів на найближчі 3 роки щодо наукового забезпечення та супроводження наукових і науково-дослідних робіт при виконанні короткострокових та довгострокових програм розвитку електроенергетичної галузі.
