Міністр енергетики та електрифікації України з 1982 р. до 1993 р.
Академік Інженерної академії наук України
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Заслужений енергетик України
Голова Українського національного комітету Міжнародної Ради з великих електроенергетичних систем (CIGRE)
Автор понад 150 публікацій з питань енергетики, великого числа наукових праць, книг, авторських свідоцтв на винаходи
Відомо, що коли міністри залишають посаду, їх продовжують називати міністрами. Дивним є те, що в міністерській бюрократії слово “міністр” пишуть з великої літери.
Скляров Віталій Федорович – людина, яку інакше як Міністр з великої літери в енергетиці не називають. В історії енергетики України на цій посаді перебувало багато фахівців і політиків, але В.Ф. Скляров поєднує в собі фахівця-професіонала, вченого, політика і творчу особистість.
Те, що він енергетик по життю, можна зрозуміти з біографічної довідки.
Народився 10 серпня 1935 року в Чечено-Інгушетії. Закінчив Новочеркаський політехнічний інститут за спеціальністю “Центральні електростанції, мережі та системи”.
Трудовий шлях розпочав на Ворошиловградській ДРЕС, де за 16 років відпрацював практично на всіх посадах: від чергового інженера до директора. Потім були інші підприємства, а також робота в Індії з надання технічної допомоги на ТЕС Нейвелі.
1973 року В.Ф. Склярова було призначено на посаду головного інженера РЕУ “Київенерго”, з 1974 р. став керуючим РЕУ “Київенерго”, а з 1976 р. очолив ВЕО “Київенерго”. На той час до Київенерго входили електростанції та мережі міста Києва, а також Київської, Чернігівської, Черкаської та Житомирської областей.
Під його керівництвом впроваджувалися швидкісні методи організації робіт на будівництві електростанцій, нові оригінальні технічні рішення у поєднанні з раціональними проектними пропозиціями, введення в експлуатацію на Київській ТЕЦ-5 двох турбогенераторів потужністю 100 МВт кожен та спорудження із введенням теплофікаційних енергоблоків потужністю 250/300 МВт кожен.
Віталій Федорович – один з ініціаторів реформування Районного енергетичного управління “Київенерго” у Виробничо-енергетичне об’єднання “Київенерго”. І чим далі, тим більше він набував досвіду, професіоналізму, збагачував знання. У ті роки Київ і Київську ТЕЦ-5 відвідали близько 50 іноземних делегацій з різних куточків земної кулі. Вони вивчали досвід роботи ВЕО “Київенерго”. Багато країн звернулося для отримання ліцензій на брускові конструкції, які використовувалися на будівництві корпусів ТЕЦ-5.
1977 року В.Ф. Склярова було призначено першим заступником міністра енергетики і електрифікації УРСР, а 1982 р. – міністром.
Уявіть собі, щоб у радянській енергетиці в 38 років очолити енергетичне об’єднання, а через чотири роки заступити на посаду першого заступника міністра, треба було мати неабиякі авторитет, знання, професійний досвід та відчуття відповідальності керівника. А Віталію Федоровичу прийшлося багато про що турбуватися в ті роки, бо на 70-80-ті припала велика розбудова української енергетики.
Складається враження, що в характері В.Ф. Склярова на генетичному рівні закладено почуття лідерства і незалежності. Сам він визнає, що “страждає крайнім ступенем незалежності у судженнях та тупо принциповий у переконаннях”. Але якщо оцінювати здобутки енергетичної галузі з 1982 р. по 1993 р. під керівництвом міністра енергетики та електрифікації В.Ф. Склярова, то треба визначити, що його риси лідера – це вагома складова здобутих успіхів. Разом з ним в українській енергетиці сформувалася сильна команда фахівців-професіоналів, яка створювала галузеві програми впровадження науково-технічних розробок разом з Академією наук України та енергетичними підприємствами СРСР.
В.Ф. Скляров зробив вагомий внесок у створення всього енергетичного комплексу країни. Брав активну участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Цій сумній темі в нашій історії міністр присвятив окрему книгу “Завтра был Чернобыль: документальная повесть”, яка перекладена на англійську, німецьку, французьку, іспанську мови.
За часи керування галуззю В.Ф. Скляровим Україна виробляла 330 млрд. кВтг на рік, з них 30 млрд. кВтг йшло на експорт (для порівняння: у 2010 р. вироблено лише 188 млрд. кВтг, а експортовано 4 млрд. кВтг).
Віталій Федорович безпосередньо керував впровадженням ремонтних робіт під напругою на обладнанні всіх класів напруг до 750 кВ, що дало різке зниження електротравматизму; автоматичним переведенням генераторів 200 МВт до режиму синхронного компенсатора та назад; організацією галузевого контролю за температурними вибігами пароперегрівачів, що призвело до значного підвищення надійності роботи блоків. Ці технічні рішення не мають світових аналогів.
У 1994-1995 рр. В.Ф. Скляров працював радником Прем’єр-міністра України, а у 2007 р. – радником Голови Верховної Ради України.
Держава високо оцінила його працю й відзначила почесного енергетика СРСР, заслуженого енергетика України трьома орденами та декількома медалями.
У Віталія Федоровича багато уподобань – мисливство, шахи, автомобілі, теніс та інші цікаві речі. У житті невибагливий.
Нині він голова Українського національного комітету Міжнародної Ради з великих електроенергетичних систем (CIGRE), президент громадської організації “Асоціація СІГРЕ – Україна”.
