CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Викликом конкурентоспроможності національної економіки є низький рівень її енергоефективності та переважання у структурі економіки енергоємних виробництв. Україна потребує виправлення деформацій реального сектору у напрямку зниження частки ресурсо- та енергоємних видів діяльності, сприяння зниженню енерго- та екологоємності виробництва шляхом упровадження сучасних технологій, раціоналізації ресурсовикористання тощо.
Відсутність затвердженого стратегічного бачення розвитку паливно-енергетичного комплексу України спричиняє порушення рівноваги між різними видами енергоресурсів та джерелами енергозабезпечення, не дає змоги втілювати заходи з підвищення енергоефективності технологічних процесів українських виробників, чим послаблює конкурентоспроможність національної економіки та держави на світових ринках.
Диверсифікація маршрутів та джерел поставок енергетичних ресурсів, постачальників енергетичних технологій на енергетичний ринок України має стати пріоритетом енергетичної політики. Необхідно розширювати участь України у реалізації спільних з ЄС інфраструктурних проектів, що сприятимуть підвищенню стабільності поставок енергоресурсів на ринок України та її енергетичній безпеці.
Використання атомної енергії для забезпечення потреб національної економіки та стабільне функціонування ядерної енергетики є передумовою забезпечення належного рівня енергетичної безпеки. Водночас, в атомно-енергетичному комплексі України накопичилась низка проблем, сукупність яких становить серйозний виклик для енергетичної безпеки держави.
Хоча, Україна володіє власними природними ресурсами урану та цирконію, що необхідні для виробництва ядерного палива, а також промисловим потенціалом та науково-технічним потенціалом для розвитку виробництва ядерного палива, в Україні до цього часу не вдалось налагодити власне виробництво ядерного палива для потреб атомної енергетики. У зв’язку з цим забезпечення вітчизняних АЕС ядерним паливом власного виробництва на базі національних ресурсів є пріоритетним завданням для уникнення імпортозалежності та забезпечення енергетичної безпеки держави.
Щорічні потреби українських АЕС у концентраті урану складають близько 2 400 тонн, тоді як його виробництво ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” забезпечує лише на 40 % від потреби, а решта забезпечується імпортом.
З метою збільшення видобутку уранової руди для забезпечення власних потреб вбачається за необхідне освоєння Новокостянтинівського родовища – найбільшого в Європі родовища уранових руд. Проектна потужність Новокостянтинівської шахти складає 1500 тис. тонн уранової руди на рік (2 400 тонн урану).
Крім того, для забезпечення повної потреби АЕС України в урановому оксидному концентраті, необхідним є дослідження та розробка нових родовищ, зокрема Апрелівського та Сафонівського, які є найбільш розвіданими та підготовленими до відпрацювання. Геологічні показники Апрелівського родовища дозволяють у короткі терміни створити рентабельне підприємство з видобутку урану з щорічним обсягом видобутку до 450 тонн. Сафонівське родовище придатне до відпрацювання з щорічним обсягом видобутку до 320 тонн.
В Україні наявна сировинна та виробнича база цирконію, реконструкція та розширення якої дасть змогу створити економічно обґрунтований цикл цирконієвого виробництва. На сьогодні в Україні освоєно виробництво двоокису цирконію ядерної чистоти. До 2020 року необхідно розробити та освоїти технологію виробництва цирконієвої губки. Виробництво цирконієвого прокату передбачається із залученням вітчизняних виробників за кооперацією.
Таким чином, створення власного виробництва ядерного палива та його компонентів надасть можливість уникнути залежності від імпорту та забезпечити енергетичну незалежність держави, знизити витрати на ядерне паливо та зменшити паливну складову собівартості виробництва електроенергії на АЕС України.
В Україні спостерігається стала тенденція зниження видобутку природного газу, що тягне за собою не лише нестачу енергоносіїв, а і має негативний вплив на соціальну сферу – скорочується зайнятість населення, і не лише у сфері видобутку.
Видобуток нафти і газу напряму залежить від проведення геологорозвідувальних робіт – наукових досліджень, сейсморозвідки, буріння пошукових і розвідувальних свердловин. Геологорозвідувальні роботи є наукоємними, і оскільки зараз усі останні роки практично не проводилися, Україна не має змоги розробляти нові інноваційні технологій пошуків, розвідки та видобутку вуглеводнів, втрачає свій кадровий науковий потенціал.
Незважаючи на достатні потужності у нафтопереробної промисловості країни виникають кризові ситуації. Зношена технічна база, застарілі виробництва, низька глибина переробки нафти, висока собівартість виробництва – призвели до того, що завантаження нафтопереробних заводів України знизилося до 7-10 % у 2013-2014 роках. Близько 80 % ринку нафтопродуктів України забезпечується імпортними поставками.
Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація
| Показник | Одиниця виміну | 2014 рік | 2015 рік |
| Урановий концентрат | тонн | 925,7 | 1089,2 |
| Тепловидільна збірка | одиниць | імпорт | імпорт |
| Видобуток природного газу | млн м3 | 20170 | 19896 |
| Видобуток нафти | тис. тонн | 2730,9 | 2461,7 |
Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
У 2017 році:
- перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування та конкуренції, що стимулюватиме підвищення ефективності економічної діяльності суб’єктів енергетичного сектору та ефективності використання енергоресурсів;
- збільшення виробництва уранового концентрату до 1221 тонн на рік, здійснення заходів із створення виробництва та пошуку інвесторів для забезпечення організації виробництва цирконієвої губки та ядерного палива.
У середньостроковій перспективі до 2020 року метою є:
- ліквідацію монопольної залежності України від поставок енергоресурсів, диверсифікацію маршрутів та джерел поставок енергетичних ресурсів;
- інтеграцію енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;
- конкурентоспроможність національного енергетичного сектору на європейському енергетичному ринку;
- оптимізація структури енергетичного балансу держави виходячи з вимог енергетичної безпеки та забезпечення частки відновлюваної енергетики на рівні 20%;
- організація на території України виробництва ядерного палива та його компонентів на базі національних ресурсів природного урану та цирконію для зменшення імпортозалежності від поставок ядерного палива на атомні електростанції країни;
- досягнення рівня залежності від постачання енергоресурсів з однієї країни (компанії) не більше 30 % від загального обсягу імпорту (для ядерного палива цільові значення встановлюються окремо).
Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року
| Найменування виробництва, продукції | Найменування показника | Одиниця виміру | Виконання за роками | |||
| 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |||
| Уранове виробництво, концентрат природного урану | виробництво | тонн | 1221 | 1406 | 1501 | 2480 |
| Цирконієве виробництво, цирконієва губка | виробничі потужності | тонн на рік | 250 | |||
| Виробництво ядерного палива, тепловидільні збірки | виробничі потужності | одиниць на рік | 630 | |||
| Видобуток природного газу | видобуток | млн м3 | 20,5 | 22,5 | 25,2 | 27,6 |
Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам
Диверсифікація шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв, перегляд механізму формування балансу енергоресурсів передбачено розділом 9 “Програма енергонезалежності” Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, яка схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015.
Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі
Забезпечення розвитку паливно-енергетичного комплексу шляхом переходу до енергоефективного та енергоощадливого використання і споживання енергоресурсів, із впровадженням інноваційних технологій.
Залучення сучасних технологій та інвесторів до розвитку паливно-енергетичного комплексу України.
Перехід до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсів.
Впровадженням інноваційних технологій.
Масштабне впровадження технологій вдосконалених систем розробки існуючих родовищ для підвищення коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.
Відкриття нових родовищ та покладів нафти і газу шляхом проведення широкомасштабних геологорозвідувальних робіт. За чотири роки Україна матиме підстави для корегування балансу газу та повністю відмовитися від імпорту газу, збільшивши власний видобуток та скоротивши витрати природного газу.
Дерегуляція видобувної галузі з метою зменшення надмірного адміністративного тиску, зменшення кількості дозволів та погоджень.
Продовження виконання заходів із диверсифікації джерел постачання ядерного палива шляхом заміщення поставок російського виробника поставками американської компанії.
Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році
1. Підготовка та затвердження Енергетичної стратегії України до 2035 року.
2. Створення умов для реалізації заходів, визначених Енергетичною стратегією України до 2035 року.
3. Реалізація заходів направлених на збільшення видобутку природного газу.
4. Реалізація заходів направлених на збільшення видобутку нафти.
5. Розробка та затвердження Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України до 2020 року.
6. Реалізація заходів, передбачених Програмою розвитку атомно-промислового комплексу України до 2020 року.
7. Реалізація заходів зодо збільшення кількості ядерного палива альтернативного постачальника.
