1. Визначити, що реалізація проекту з переоснащення розподільчих електромереж на напругу 20 кВ є прогресивним напрямом їх модернізації і відповідає умовам євроінтеграції;
ДОВІДКА
про діяльність Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України у 2016 році
Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ) є всеукраїнським громадським неприбутковим об’єднанням науковців, інженерів та фахівців, які працюють у галузі енергетики та електротехніки. Спілка здійснює свою діяльність відповідно до положень свого статуту, затвердженого Мін’юстом України, виконує передбачені щорічним тематичним планом заходи за рахунок добровільних внесків індивідуальних та колективних членів НТСЕУ. Діяльність Спілки протягом багатьох десятків років поширюється на всю територію України.
Середньостроковий план визначає основні цілі, напрями діяльності Уряду протягом 2017-2020 років, та стане основою середньострокового бюджетного планування, щорічних деталізованих планів дій Уряду, стратегічних планів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, запровадження посад фахівців з питань реформ.
Впровадження інтегрованого з системою стратегічного планування держави середньострокового бюджетного планування забезпечить ефективне фінансування стратегічних напрямків діяльності, реформ та чіткий взаємозв’язок фінансування тих чи інших політик з їх результатами.
Проект оприлюднено для обговорення на Урядовому порталі. Серед іншого план містить розділи, на які звертаємо увагу і чекаємо на відгуки:
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Викликом конкурентоспроможності національної економіки є низький рівень її енергоефективності та переважання у структурі економіки енергоємних виробництв. Україна потребує виправлення деформацій реального сектору у напрямку зниження частки ресурсо- та енергоємних видів діяльності, сприяння зниженню енерго- та екологоємності виробництва шляхом упровадження сучасних технологій, раціоналізації ресурсовикористання тощо.
Відсутність затвердженого стратегічного бачення розвитку паливно-енергетичного комплексу України спричиняє порушення рівноваги між різними видами енергоресурсів та джерелами енергозабезпечення, не дає змоги втілювати заходи з підвищення енергоефективності технологічних процесів українських виробників, чим послаблює конкурентоспроможність національної економіки та держави на світових ринках.
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Важливі виклики перспективам розвитку вітчизняної енергетики виникають через незавершеність реформування енергетичних ринків країни. Існуючі в Україні моделі функціонування ринків не дозволяють сформувати надійні джерела фінансового забезпечення навіть нагальних потреб енергетичного сектору у підтриманні функціонування галузей енергетики на поточному рівні. Субсидування виробників, перехресне субсидування між групами споживачів, пільгові закупівлі енергоресурсів не тільки знижують мотивацію до енергозбереження, але й позбавляють стимулів інвестування у розвиток енергетичного сектору України.
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Незадовільний стан державних підприємств вугільної галузі зумовлено взаємодією протягом досить тривалого часу ряду факторів, які за своєю природою мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. До об’єктивних належать:
- складність гірничо-геологічних умов видобутку вугілля;
- вкрай недостатні обсяги капітальних вкладень у нове будівництво та на відновлення основних фондів вугледобувних підприємств, а також придбання сучасної високопродуктивної очисної та прохідницької техніки, транспортних засобів і впровадження новітніх технологічних рішень видобутку вугілля;
- недосконалість цінової і тарифної політики залежно від енергетичної цінності вугільної продукції, а також непрозорість ринку;
- відсутність системних кроків щодо приватизації шахт;
- перебування майже всього майна вугледобувних підприємств під арештом або у податковій заставі;
- падіння престижності шахтарської праці, втрата кадрового потенціалу вугільної галузі, відсутність сучасної інноваційної навчальної бази з підготовки фахівців вугледобувного виробництва.
Суб’єктивні фактори пов’язані з частими необґрунтованими структурними змінами у галузі; падінням рівня менеджменту державних підприємств вугільної промисловості; відсутністю сучасних, законодавчо та фінансово забезпечених програм оптимізації розвитку галузі.
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України, спрямованої на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів та поліпшення стану оточуючого природного середовища. Збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України дасть змогу підвищити рівень диверсифікації джерел енергоносіїв, що сприятиме зміцненню енергетичної незалежності держави.
На сьогодні річний технічно досяжний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії в Україні, за підрахунками Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук, досягає 68,6 млн. тонн нафтового еквіваленту, що становить близько 50 відсотків загального енергоспоживання в Україні.
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Щорічне споживання природного газу на опалення в Україні оцінюється у 18,6 млрд. куб. метрів (річна оцінка споживання газу зроблена виходячи з помірної температури в опалюваний сезон та помірного відновлення в промисловості). Середній показник питомого енергоспоживання в Україні у два – три рази вищий відповідного показника у розвинутих країнах Європейського Союзу. Зокрема, середнє питоме енергоспоживання в багатоквартирних житлових будинках становить 264 кВт·год на кв. метр, в той же час у європейських країнах відповідний показник у середньому не перевищує 90 кВт·год на кв. метр.
CЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ ДО 2020 РОКУ (Проект)
Основні проблеми, які мають бути вирішені у галузі
Одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці України – це розвиток її геологічної галузі. Потенціал мінерально-сировинної ресурсної бази нашої країни достатньо потужний і здатен конкурувати з мінерально-сировиною базою світових лідерів в геологічному суспільстві. Але для паритетного діалогу на світовій арені, треба визначення цієї сфери, як стратегічної. Цей статус дозволить говорити про подальший розвиток економіки країни та за умови ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів, досягти абсолютної енергонезалежності.
Із інтерв’ю Тетяни Пасової з академіком НАН України Михайлом Згуровським, ректором НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».
Одне з найфундаментальніших досліджень розвитку України провела група фахівців Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, який працює під егідою Міжнародної Ради з науки (ІCSU) при НТУУ «КПІ» під науковим керівництвом академіка НАН України Михайла Згуровського.
— Які п’ять основних проблем української економіки виділили експерти?
— Передусім — це недосконалість податкової системи України, що змушує як мінімум половину її економіки вже тривалий час перебувати у «тіні».
Другим серйозним гальмом розвитку є корупція, яка відтягує від ВВП майже 14-15%.
Відсутність пенсійної реформи не дає змоги усунути хронічну розбалансованість старої системи солідарності поколінь. Щороку виникає дефіцит Пенсійного фонду.
У 2016 року такий дефіцит становив 7,5% від ВВП.