Пропонуємо ознайомитися з проектом рішення Громадських слухань «Практичні аспекти інтеграції ОЕС України з енергосистемами Європи».
Пропозиції та зауваження громадськості щодо проекту Рішення надавати у письмовій формі або електронною поштою до 20 квітня 2010 року до Оргкомітету за адресою: 01001, Київ , а/с 142, вул. Хрещатик, 12, НТСЕ України, тел./факс: (044) 278-4307, 239-4773, E-mail: ntseu#mintop.energy.gov.ua
1. Інформаційно-аналітична доповідь «Електроенергетика України: сучасний стан, проблеми та перспективи» (2000 рік, 100 стор.).
2. Інформаційно-аналітична доповідь «Паливно-енергетичний комплекс України: стан, проблеми та перспективи» (2001 рік, 225 стор.).
3. Дослідження тимчасового творчого колективу членів НТСЕУ і розробка пропозицій «Експертні оцінки зауважень рекомендацій і пропозицій науково-технічної громадськості, які мали місце на круглих столах, конференціях, виступах у ЗМІ щодо першої редакції Енергетичної стратегії України до 2030 року».
З історичного погляду, виникнення і становлення громадського всеукраїнського об’єднання енергетиків та електротехніків – нині Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ) – можна датувати 1880 роком.
Саме тоді в Росії та інших розвинутих країнах світу розпочато широкомасштабні електротехнічні експерименти і дослідження. З метою об’єднання зусиль фахівців-електротехніків Росії, у складі Імператорського Російського технічного товариства (РРТ) за ініціативи видатних електротехніків і вчених-фізиків А. Лодигіна, В. Чиколєва, П. Яблочкова, Д. Лачинова, О. Попова у 1880 році створено VI електротехнічний відділ. В Україні перші електротехнічні відділення РТТ діяли у Києві, Одесі, Катеринославі, Миколаєві.
Серед членів цього товариства відомі вчені та інженери А. Бородін, А. Струве, М. Бахмутов, А. Тирмос, П. Швецов, М. Доліво-Добровольський, Г. Городецький та інші.
Зусиллями науково-технічного об’єднання фахівців здійснювалась велика просвітницька робота; організовувались численні виставки; видавався журнал «Электричество»; ініціювались, розроблялись і впроваджувались технічні новинки; будувались перші електростанції та лінії електропостачання; електрика приходила у побут і на виробництво.
Видатні енергетики і електротехніки VI відділу РТТ, а з 1918 року – Центральної електротехнічної ради (ЦЕР) – Г. Кржижановський, Л. Красін, І. Александров, О. Вінтер, Г. Графтіо, М. Шателен та ін., об’єднали свої творчі фахові можливості і розробили перший довгостроковий план електрифікації Росії – план ГОЭЛРО, за яким майже третину нових енергетичних потужностей планувалось ввести в Україні. Цей проект став підґрунтям становлення і подальшого розвитку енергетики країни. У квітні 1928 року за ініціативи ЦЕР скликано І Всеукраїнський енергетичний з’їзд, на якому обговорено план електрифікації України за проектом ГОЭЛРО. Зокрема підтверджено доцільність спорудження потужної гідроелектростанції на Дніпрі та промислових електростанцій на Донбасі. З часом, один із основних об’єктів плану ГОЭЛРО – Дніпровська ГЕС стала символом єднання праці, техніки і науки.
