З глибоким сумом та скорботою повідомляємо, що пішов із життя Ярослав Федорович Шпак, голова спостережної ради Української вітроенергетичної асоціації, президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини».
Енергетична галузь зазнала ще однієї втрати. Ярослав Федорович усе життя присвятив енергетиці та самовіддано служив розбудові паливно-енергетичного комплексу.
Видатний енергетик України Шпак Ярослав Федорович, народився 26 лютого 1938 р. в с. Озерна, Зборівського району Тернопільської області. Після закінчення факультету електрифікації Львівського сільськогосподарського інституту (нині — Львівський національний аграрний університет) з 1961 року все своє трудове життя віддає енергетиці. Спочатку працював в проектному інституті — Західно-Український філіал «УкрНДІПРОсільелектро».
З 1964 року працював на електроенергетичних об’єктах. Спочатку Червоноградські електричні мережі (0,4-110 кВ) РЕУ «Львівенерго» – начальник виробничо-технічної служби, головний інженер, а потім начальник Червоноградського району електромереж.
З 1971 р. – трирічна праця головним інженером Івано-Франківського підприємства електричних мереж РЕУ «Львівенерго».
З 1974р. – заступник головного інженера з електротехнічної частини. Контролював надійність роботи Бурштинської та Добротвірської теплових електростанцій, пізніше Рівненської АЕС, електромереж 5 областей України напругою 0,4–750 кВ.
Ярослав Федорович брав участь у будівництві першої у Європі міждержавної електропередачі 750 кВ Вінниця (Україна)-Альбертірша (Угорщина) і на її основі в організації паралельної роботи двох потужних енергооб’єднань СРСР і країн-членів РЕВ. Крім чисто виробничих проблем, були і науково-технічні по забезпеченню стійкості роботи як в нормальних режимах, так і в аварійних ситуаціях. Тісною і цікавою була співпраця з енергетиками сусідніх держав.
Всі поставлені завдання були виконані, за що нагороджений у 1979 р. орденом Дружби народів.
Досвід роботи, отриманий при будівництві, пуску та експлуатації Рівненської АЕС став вирішальним при призначенні в 1983 р. на нову посаду — головного інженера ВЕО «Крименерго», у складі якого будувалась Кримська АЕС.
У 1986 р. удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.
З 1986 до 1995 рр. — генеральний директор ВЕО «Крименерго». За цей час запущені в експлуатацію Кримська сонячна станція та вітроустановки. Однак, у цей досить складний період припинено будівництво Кримської АЕС.
Брав участь у впровадженні надзвичайно важливої реформи в електроенергетиці в 1995 році.
З 1995 по 2001 рр. — голова правління, а з 2001 по 2010 рр. — голова спостережної ради ПАТ «Львівобленерго».
Ярослав Федорович займав активну професійну і громадянську позицію у вирішенні проблем розвитку енергетичного комплексу України, багато років входив до складу Центрального правління Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України.
З 2008 р. – президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини». Асоціація сприяє розвитку ПЕК Львівської області з розширеним використанням місцевих, вторинних ресурсів, відновлювальних та супутніх джерел енергії, підтримує наукові дослідження з проблемних питань, впроваджує заходи зниження витрат та екологічно чистих технологій.
Особливу увагу Ярослав Федорович приділяв розробці проектів енергетичних об’єктів із застосуванням відновлюваних джерел енергії. Брав безпосередню участь в реалізації проектів Самбірської сонячної електростанції та вітроелектростанції «Старий Самбір 1» (Львівська область), сонячної електростанції «Старі Богородчани 1» (Івано-Франківська область).
З альма-матер Ярослава Федоровича пов’язувала співпраця в напрямі нових альтернативних джерел енергії та використання аграрного потенціалу в паливно-енергетичному балансі регіону.
У родині Ярослава Шпака сформувалася династія енергетиків: один із двох синів та один із п’ятьох онуків пішли шляхом батька й дідуся.
Світла пам’ять про Ярослава Федоровича назавжди залишиться в серцях друзів, однодумців, усіх, хто працював поруч в енергетичній сфері.
Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України висловлює найщиріші співчуття рідним та колегам Ярослава Федоровича.